Новоміська громада
Старосамбірський район, Львівська область

СТАТУТ, План соціально-економічного розвитку, Положення про обрання старости села

ШАНОВНІ МЕШКАНЦІ ГРОМАДИ НОВЕ МІСТО
До Вашої уваги збірка проектів ключових документів об’єднаної
територіальної громади, що були підготовані робочою групою громади
Нового Міста спільно з експертами Західноукраїнського ресурсного центру.
Просимо Вас уважно переглянути запропоновані документи та надати
свої коментарі на електронну адресу irablida@ukr.net, номер телефону
0972675345, або особисто у раду об’єднаної громади, що знаходиться
за адресою: Львівська обл., Старосамбірський р+н, с. Нове Місто, вулиця
Руська, 10.
Територіальна громада Нове Місто утворилася в результаті об’єднання
сільських громад: Новоміська с/р, Грушатицька с/р, Болозівська с/р,
Конівська с/р.
Дякуємо за Вашу активну позицію та участь у розвитку громади Нове
Місто.

СТАТУТ НОВОМІСЬКОЇ ОБ’ЄДНАНОЇ ГРОМАДИ
Новоміська сільська рада від імені територіальної громади: с. Нове Місто,
с. Городисько, с. Болозів, с. Боневичі, с. Грабівниця, с. Грушатичі, с. Дешичі,
с. Комаровичі, с. Конів, с. Нижня Вовча с. Посада Новоміська, с. Саночани,
с. Товарна, с. Чижки, виражаючи волю територіальної громади, прагнучи:
створити правові основи громадської єдності та ефективного управління
територіальною громадою,
зберегти для майбутніх поколінь історичні, культурні та природні
надбання,
забезпечити достойний рівень комунальних, соціальних, гуманітарних
та інших послуг в межах території громади,
сформувати бережливе ставлення всіх мешканців громади до власних
та колективних ресурсів,
зберегти та посилити місцевий патріотизм,
пам’ятатючи про свою відповідальність перед Богом та громадою;
базуючись на історичних традиціях місцевого самоврядування (тут може
бути відсилання до часів надання містечку маґдебурзького права, можливо
статусу періоду козаччини, волості);
керуючись Конституцією України та законом України «Про місцеве
самоврядування в Україні», приймає цей Статут як основний правовий акт
територіальної громади.

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Загальна характеристика територіальної громади.
1. Новоміська територіальна громада є об’єднаною громадою
територіальних громад поселень: с. Нове Місто, с. Городисько, с. Болозів,
с. Боневичі, с. Грабівниця, с. Грушатичі, с. Дешичі, с. Комаровичі, с. Конів,
с. Нижня Вовча, с. Посада Новоміська, с. Саночани, с. Товарна, с. Чижки
(далі територіальна громада).
2. Адміністративним центром територіальної громади є село Нове Місто.
Стаття 2. Географічне розміщення
1. Територіальна громада розміщена в північнозахідній частині
Старосамбірського району.
2. Відстань від адміністративного центру громади до поселень, які входять
до її складу, дорогами з твердим покриттям становить 36 км.
3. Територіальна громада межує з:
1) Північного сходу з Воля – Баранецькою сільською радою;
2) Північного заходу з Нижанковицькою та Трушевицькою сільськими
радами;
3) Півночі з Міжинецькою об’єднаною громадою;
4) Сходу з Лютовиською сільською радою;
5) Південного заходу з Добромильською міською радою;
6) Півдня з Тернавською і Слохинською сільськими радами;
7) Заходу з Соляноватською сільською радою.
8) Південного Сходу з Скелівською і Сусідовицькою сільськими радами.
5. Межі території юрисдикції громади визначаються на карті, що є
додатком до цього Статуту.
6. Територія громади становить 115 квадратних кілометрів.
Стаття 3. Коротка історія становлення
До складу Новоміської ОТГ входять 14 сіл:
Нове Місто
Село засноване у 1301 році. У 1463 році поселення отримало маґде 
бурзьке право. Нове Місто – центр Новоміської об’єднаної громади, село
розташоване біля річки Вирви на висоті 240 м над рівнем моря в пердгір’ї
Карпат, мальовничих гір Радич і Винна гора.

Комаровичі
Перша згадка про село своїм корінням сягає в глибину віків, у грамоті,
датованій 1361 р., згадується як Komarovice. Село розташоване в долині,
висота над рівнем моря 248 м. На окраїні села, за переказами старожилів,
знаходиться штучний насип загиблим воїнам, освячений 17 липня
1991року.
Боневичі
Село засноване у 1406 році, розташоване по обох берегах річки
Вирви. Село Боневичі стає відомим через Івана Щасного, який народився
в селі в 1567 році і у 1611 році він засновує тут свою друкарню.
Болозів
Як і коли виникло село, точно не відомо. Відомо, що з назвою вперше
зустрілися у 1398 році, коли встановлювали межі між територією
Перемишльського католицького епіскопства і Галицькольвівського
архієпископства.
Городисько
Село, яке сьогодні називається Городисько, згадується у написанні
Grodzisko в 1785–1788 рр. Назву Grodzisko, як визнають фахівці,
необхідно читати Городисько. В історичних джерелах село згадується вже з
1446 року.
Грабівниця
З історичних джерел село Грабівниця згадується вже з 1441 року. На
території села знаходився фільварок, який належав п. Яницькому, від нього
була дорога до залізниці, з обох сторін засаджена каштанами.
Грушатичі
Назва села підказує, що село виникло на поч. XII–XIII ст. Грушатичі – це
люди, які входили в рід якогось Грушати. В «Історії міст і сіл Львівської обл.»
(1978) зазначено, що перша документальна згадка про село походить з
1361 року. Через село протікає річка – Грушівка, яка розділяє село на дві
частини.
Конів
Перша згадка про Конів датується 1402 роком. За два кілометри від
села проходив торговий шлях, який з’єднував два великі торгові центри
Перемишль – Дрогобич. Назва села походить від слова «коні».
Чижки
Дата заснування села невідома, згадок про це в історичних джерелах
немає, але за народними переказами село було засноване в XII–XIII ст.
Назва села походить від назви птахів – чижиків. До 1914 р. село було під
владою АвстроУгорської імперії, коли імперія, впала село потрапило під
владу Польщі.

Дешичі
Село засноване у 1467 році. До 80х років село мало назву Гдешичі,
від чого походить назва села невідомо. Неподалік села у лісочку, який
називається З’явління, побудована каплиця Івана Богуслова (21 травня
1996 р.)
Нижня Вовча
Перша згадка про село датується 1508 роком. За часів Польщі село
мало назву Вовча Дольна, символом села є вовк. Село оточене лісами, в
яких водилось багато вовків, від цього і назва села.
Товарна
Дата заснування села невідома. На території сьогоднішнього села було
пасовище, де випасали коней – основний товар, яким торгували. Від слова
«товар» походить назва села Товарна.
Посада Новоміська
Однією з первісних стоянок людей була стоянка на Кам’яній горі, яка
знаходиться на південному сході від села. Дальша історія села пов’язана з
горою Радич. Близько ХV століття на цій горі було розташоване село
Радимно. Біля підніжжя цієї гори недалеко була менша гора, яка носила
назву Спалиско. На цій горі стояв замок ,який мав підземні тунелі та виходи.
Під час татарської навали у 1240 році село було спалене. Люди втекли і
поселилися в інше місце біля села Нове Місто. Від цього походить і назва
села Посада, а Новоміська тому, що біля Нового Міста.
Стаття 4. Принципи здійснення місцевого самоврядування у громаді
1. Місцеве самоврядування на території громади базується на
принципах, передбачених Конституцією України та Законом України «Про
місцеве самоврядування в Україні».
2. У своїй діяльності міська/селищна рада, міський/селищний1 голова,
депутати ради, інші органи та посадові особи, що формуються чи
призначаються радою, дотримуються додатково таких принципів:
1) Максимальної ефективності – рішення, що готуються чи ухвалюються,
мають бути максимально ефективними серед можливих альтернативних
рішень;
2) Сталості – використання ресурсів територіальної громади не може
шкодити наступним поколінням;
3) Екологічності – при прийнятті рішення має забезпечуватись його
мінімальний негативний вплив на наколишнє природне середовище;
1 Після внесення змін до Конституції України слід писати «голова громади»,
якщо так буде ухвалено.

4) Системності – кожне рішення розглядається в контексті його дії разом
з іншими рішеннями в просторі та часі;
5) Відкритості – рішення готуються та розглядаються відкрито, не може
бути жодного рішення закритого від громадськості;
6) Громадської участі – підготовка проектів та прийняття рішень,
особливо тих, що стосуються планування та використання ресурсів
громади, мають відбуватись за умов широкого громадського обговорення
та врахування інтересів громади;
7) Єдності – всі рішення, що приймаються, мають забезпечувати єдність
територіальної громади, позитивно впливати на розвиток усіх поселень,
що входять до складу громади, з метою вирівнювання якості життя та
можливостей для усіх жителів громади.
3. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи несуть
відповідальність перед територіальною громадою за порушення,
викладених у частині 2 цієї статті, принципів.
Стаття 5. Система місцевого самоврядування у громаді
1. Систему місцевого самоврядування у громаді складають органи та
посадові особи, що обираються, створюються або призначаються
відповідно до закону та цього Статуту.
2. Носієм права місцевого самоврядування є Новоміська територіальна
громада, яка складається з усіх жителів поселень, що входять до складу
громади.
3. До системи органів місцевого самоврядування у громаді належать:
1) ОСН «Горизонт»
2) голова громади
3) виконавчі органи громади – виконавчий комітет
4) старости поселень – староста Болозівської громади, староста
Конівської громади
4. В територіальних одиницях, за рішенням ради громади, можуть
створюватись територіальні підрозділи виконавчих органів ради громади.
В територіальних одиницях можуть створюватись органи
самоорганізації населення, які наділяються частиною повноважень
виконавчих органів ради громади та відповідними ресурсами.
5. Повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування
визначаються законом.
6. Органи та посадові особи місцевого самоврядування у своїй діяльності
керуються законами України, цим Статутом та рішеннями селищної ради,
прийнятими відповідно до власної компетенції та цього Статуту.

Стаття 6. Об’єднання та асоціації
1. Сільська рада (далі – рада) за власною ініціативою, або за
ініціативою громади, в порядку, визначеному законом та цим Статутом,
може об’єднувати зусилля з органами місцевого самоврядування сусідніх
територіальних громад для вирішення спільних завдань в рамках
співробітництва територіальних громад.
2. Рада, на підставі закону, за результатами та на основі публічного
обговорення, в інтересах розвитку територіальної громади може приймати
рішення про об’єднання з суміжними територіальними громадами в єдину
об’єднану громаду.
3. Рада, голова громади, у порядку, встановленому законом, можуть
вступати в договірні відносини з органами місцевого самоврядування
територіальних громад України, громад (муніципалітетів) інших країн або
їх асоціаціями, входити до всеукраїнських, регіональних асоціацій органів
місцевого самоврядування, міжнародних асоціацій.
Стаття 7. Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого
самоврядування громади з громадськими організаціями, політичними
партіями, іншими об’єднаннями
1. Органи і посадові особи місцевого самоврядування взаємодіють з
політичними партіями, громадськими, релігійними організаціями, іншими,
легалізованими відповідно до чинного законодавства України,
об’єднаннями на засадах рівності, безсторонності, виключно в інтересах
територіальної громади.
2. Надання переваг чи встановлення обмежень для діяльності політичних
партій, громадських організацій та інших об’єднань громадян в межах
території юрисдикції ради не допускається.
Стаття 8. Добросусідство
1. Територіальна громада у стосунках із суміжними територіальними
громадами дотримується принципів добросусідства та партнерства.
2. Органи місцевого самоврядування територіальної громади дбають
про збереження довкілля на зовнішніх межах територіальної громади та
здійснюють необхідні кроки для узгодження із суміжними громадами рішень
щодо використання земель у примежовій зоні, допомагають фізичним та
юридичним особам, що користуються ресурсами територіальної громади
та суміжних громад у вирішенні питань з органами місцевого
самоврядування таких громад..
3. Рада громади може ініціювати утворення координуючого органу з
питань добросусідства разом із радами суміжних громад.

Розділ 2. АДМІНІСТРАТИВНИЙ УСТРІЙ ГРОМАДИ
Стаття 9. Територіальний устрій громади
1. Новоміська об’єднана громада складається з таких територіальних
одиниць: Новоміська с/р (Нове Місто, Городисько, Грабівниця, Посада
Новоміська, Комаровичі, Боневичі), Болозівська с/р (Болозів, Нижня
Вовча) Грушатицька с/р (Грушатичі, Дешичі, Чижки, Саночани), Конівська
с/р (Конів, Товарна).
2. За рішенням ради громади у складі територіальних одиниць,
визначених частиною1 цієї статті у порядку, визначеному цим Статутом,
можуть визначатись територіальні спільноти як основа для створення органів
самоорганізації населення.
Стаття 10. Село Нове Місто
1. Село Нове Місто є територіальною одиницею Новоміської громади.
2. Загальна характеристика села: площа села становить 1.85 км2;
кількість мешканців (станом на 01.01.2016р.) – 828.
3. Село Нове Місто є територіальною основою для створення органу
самоорганізації населення.
Стаття 11. Село Посада Новоміська
1. Село Посада Новоміська є територіальною одиницею Новоміської
громади.
2. Загальна характеристика села: площа села становить 1.83 км2;
кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) – 567.
Стаття 12. Село Городисько
1. Село Городисько є територіальною одиницею Новоміської громади.
2. Загальна характеристика села: площа села становить 0.33 км2;
кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) – 123.
Стаття 13. Село Комаровичі
1. Село Комаровичі є територіальною одиницею Новоміської громади.
2. Загальна характеристика села: площа села становить 0.82 км2;
кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) – 330.
Стаття 14. Село Боневичі
1. Село Боневичі є територіальною одиницею Новоміської громади
2. Загальна характеристика села: площа села становить 8.5 км2;
кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) – 658.

Стаття 15. Село Грабівниця
1. Село Грабівниця є територіальною одиницею Новоміської громади.
2. Загальна характеристика села: площа села становить 0.89 км2;
кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) – 306.
Стаття 16. Село Грушатичі
1. Село Грушатичі є територіальною одиницею Новоміської громади, у
селі знаходилася сільська рада.
2. Загальна характеристика села: площа села становить 1.3 км2;
кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) – 491.
3. У селі діє Агенція розвитку Грушатицької сільської ради.
Стаття 17. Село Дешичі
1. Село Дешичі є територіальною одиницею Новоміської громади.
2. Загальна характеристика села: площа села становить 1.22 км2;
кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) – 349.
Стаття 18. Село Чижки
1. Село Чижки є територіальною одиницею Новоміської громади.
2. Загальна характеристика села: площа села становить 1.59 км2;
кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) – 480.
Стаття 19. Село Саночани
1. Село Саночани є територіальною одиницею Новоміської громади.
2. Загальна характеристика села: площа села становить 0.49 км2;
Стаття 20. Село Болозів
1.Село Болозів є територіальною одиницею Новоміської громади. В
селі знаходилася сільська рада, у селі є староста.
2. Загальна характеристика села: площа села становить 2.11 км2;
кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) – 646.
Стаття 21. Село Нижня Вовча
1. Село Нижня Вовча є територіальною одиницею Новоміської громади.
2. Загальна характеристика села: площа села становить 2.003 км2;
кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) – 480.
Стаття 22. Село Конів
1. Село Конів є територіальною одиницею Новоміської громади.
2. Загальна характеристика села: площа села становить 2.86 км2;
кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) – 505 кількість мешканців.

Стаття 23. Село Товарна
1. Село Товарна є територіальною одиницею Новоміської громади.
2. Загальна характеристика села: площа села становить 0.93 км2;
кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) – 158.
Може бути декілька статей щодо особливостей кожного села, яке
входить до складу об‘єднаної громади. Для великих громад ця частина
Статуту може бути організована у окремий розділ.
Стаття 12. Компетенція територіальної громади
1. Територіальна громада правомочна безпосередньо або через
утворені нею органи місцевого самоврядування розглядати і вирішувати
питання, віднесені до її відома Конституцією та законами України.
2. До виключної компетенції територіальної громади належать:
1) надання згоди на зміну назви населеного пункту, що визначає назву
територіальної громади;
3) попередній розгляд та обговорення у порядку, визначеному законом
та цим Статутом проектів містобудівної документації, а саме – схем
планування території громади, генеральних планів поселень, що входять
до складу громади;
4) прийняття рішення щодо надання дозволу на будівництво об’єктів в
межах територіальної громади, що можуть суттєво змінити склад населення
громади чи вплинути на довкілля.
Стаття 13. Право на участь у здійсненні місцевого самоврядування
1. Право на участь у здійсненні місцевого самоврядування в повному
обсязі здійснюють члени територіальної громади – громадяни України, які
досягли 18річного віку та є дієздатними і які зареєстровані у поселеннях,
що входять до складу громади.
2. Члени територіальної громади мають право обирати та бути
обраними або призначеними на посади в органи місцевого
самоврядування, брати участь у місцевих референдумах, опитуваннях,
зборах громадян за місцем проживання, реалізовувати права на участь в
управлінні громадою, визначені цим Статутом, користуватися іншими
правами на участь у здійсненні місцевого самоврядування, передбаченими
Конституцією України, законами України і цим Статутом.
3. Органи місцевого самоврядування докладають зусиль до підтримки
ініціатив молоді щодо розвитку громади, їх участі в діяльності органів
місцевого самоврядування, охоронні довкілля тощо.

Стаття 14. Права членів територіальної громади
1. Члени територіальної громади, в порядку, передбаченому Статутом
та чинним законодавством України, мають право:
1) на безпечне та комфортне для проживання середовище;
2) на надання якісних публічних та соціальних послуг, що надаються
органами місцевого самоврядування та бюджетними установами на
території громади, відповідно до тих ресурсів, якими володіють ці органи
та установи;
3) бути присутніми на засіданнях селищної ради відповідно до кількості
місць у залі для цього передбачених;
4) контролювати діяльність селищної ради та її посадових осіб у формах,
встановлених чинним законодавством та цим Статутом;
5) одержувати повну та достовірну інформацію про діяльність селищної
ради, її посадових осіб, знайомитися у встановленому порядку з
документами й іншими матеріалами селищної ради;
6) одержувати копії правових актів селищної ради, виконкому та
селищного голови з питань, що не стосуються внутрішньої організації
діяльності апарату ради та її виконавчих органів;
7) направляти індивідуальні та колективні звернення (скарги, заяви,
пропозиції) органам і посадовим особам селищної ради, одержувати на
них відповіді у встановлені законом терміни;
8) на персональний прийом посадовими особами селищної ради та її
виконавчих органів;
9) брати участь у створенні та діяльності органів самоорганізації
населення (за місцем проживання), реалізовувати права на громадські
слухання, місцеві ініціативи та інші форми місцевої демократії, визначені
цим Статутом;
10) ініціювати проведення громадських робіт з упорядкування території
громади;
11) вносити пропозиції щодо визначення територій, об’єктів, яким варто
надати статус пам’яток місцевого значення;
12) реалізовувати інші права відповідно до чинного законодавства та
цього Статуту.
2. Здійснення прав члена територіальної громади не повинно
реалізовуватись у спосіб, що порушує права та свободи інших осіб та
територіальної громади в цілому.
3. Забороняються будьякі обмеження прав членів територіальної
громади в залежності від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та
інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового
стану, терміну проживання у громаді, за мовними й іншими ознаками.

Стаття 15. Обов’язки членів територіальної громади
1. Члени територіальної громади зобов’язані:
1) не шкодити довкіллю та утримуватись від дій, що погіршують
навколишнє природне середовище, оберігати водні ресурси та зелені
насадження від забруднень та знищення;
2) дотримуватись принципу добросусідства, намагатись будувати
відносини з іншими членами громади на основі поваги їхніх прав та
узгодження власних інтересів з інтересами інших членів громади та громади
в цілому;
3) своєчасно та в повному обсязі сплачувати податки, збори та інші
обов’язкові платежі, оплачувати комунальні послуги, роботи і товари,
надані комунальними підприємствами відповідно до рішень селищної ради
та договорів з постачальниками послуг, робіт, товарів;
4) виконувати рішення селищної ради, ухвалені відповідно до
повноважень та процедур, визначених законодавством та цим Статутом;
5) оберігати історичні, культурні, природні пам’ятки територіальної
громади, дотримуватись правил користування такими пам’ятками,
встановленими органами місцевого самоврядування громади;
6) дбати про збереження традицій територіальної громади та про їх
передачу майбутнім поколінням;
7) дотримуватись правил забудови, санітарного стану, та інших, що
діють на території громади в цілому чи в межах територіальної одиниці
громади;
8) виховувати своїх дітей на принципах місцевого патріотизму, любові
до малої батьківщини, збереження та примноження місцевих традицій,
дотримання здорового способу життя.
2. Перелік обов’язків, передбачених даною статтею, не є вичерпним.
3. Не виконання обов’язків, визначених цією статтею, є підставою для
громадського осуду або накладення адміністративних чи інших стягнень
(покарань) в порядку, визначеному законами України.
Стаття 16. Єдність прав і обов’язків
1. Права і обов’язки членів територіальної громади взаємопов’язані.
Наявність прав породжує необхідність виконання обов’язків.
2. Територіальна громада безпосередньо та через створені нею органи
створює умови, необхідні для вільного розвитку особистості кожного члена
територіальної громади.
3. Територіальна громада заохочує своїх членів до активної участі в
управлінні громадою та у її розвитку.

Стаття 17. Форми здійснення місцевого самоврядування
територіальною громадою
1. Територіальна громада реалізує право місцевого самоврядування у
формі місцевих виборів, місцевого референдуму, консультативного
опитування та формах участі членів громади у підготовці та прийнятті рішень
органами місцевого самоврядування та самоорганізації населення
відповідно до законодавства та цього Статуту.
2. Формами участі членів громади у підготовці та прийнятті рішень
органами місцевого самоврядування та самоорганізації (демократія участі) є:
1) громадські слухання;
2) збори громадян за місцем проживання;
3) громадські ініціативи;
4) органи самоорганізації населення.
2. Вищими формами безпосереднього здійснення територіальною
громадою місцевого самоврядування є місцевий референдум і місцеві вибори.
Розділ 3. СИСТЕМА ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ
ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ У ГРОМАДІ
Cтаття 18. Виконавчі органи селищної ради2
1. Рада утворює власні виконавчі органи, виходячи із повноважень таких
органів, власних фінансових можливостей та ефективності надання такими
органами публічних послуг в межах усієї території громади.
2. До виконавчих органів належать:
1) Виконавчий комітет.
3. Виконавчі органи ради здійснюють свої повноваження відповідно до
закону та рішень ради громади, ухвалених відповідно до її компетенції.
4. Склад виконавчого комітету визначається радою за пропозицією
сільського голови.
5. Старости поселень с. Грушатичі і с. Конів входять до складу
виконавчого комітету за посадою.
Стаття 19. Староста поселення
1. Староста поселення представляє інтереси населення відповідного
поселення у виконавчому комітеті та є представником виконавчого комітету
у цьому поселенні.
2 Проект змін до Конституції України, оперує терміном «виконавчий орган
громади», тому у випадку ухвалення цих змін необхідне відповідне корегування
цієї статті.

2. У випадку створення у поселенні територіального органу виконавчого
комітету ради громади, староста цього поселення за посадою є керівником
цього органу.
3. Староста інформує жителів поселення про рішення, ухвалені радою
громади, її виконавчими органами, інформує раду громади та її виконавчі
органи про ситуацію у поселенні, потреби жителів у послугах, а також про
якість надання таких послуг комунальними підприємствами, службами чи
приватними надавачами цих послуг.
4. Староста, у необхідних випадках, організовує в межах поселення
громадські слухання, збори жителів для з‘ясування їх позиції щодо окремих
рішень ради громади, які готуються для ухвалення.
5. У випадках, визначених законодавством та цим Статутом, проекти
рішень ради громади розглядаються на громадських слуханнях згідно з
цим Статутом.
Cтаття 20. Рада старост
3. З метою узгодження інтересів поселень, що входять до складу громади,
та попереднього розгляду проектів рішень ради громади у сфері бюджету,
містобудування та надання згоди на розміщення об‘єктів, що можуть суттєво
вплинути на склад населення чи навколишнє природнє середовище,
утворюється Рада старост громади.
4. До складу Ради старост входять старости поселень та голова громади.
5. Рада старост працює в режимі засідання, рішення ухвалюються
відкритим голосуванням і додаються до проекту рішення ради, яке подається
на розгляд ради громади.
6. Староста поселення, який не згоден з ухваленим Радою старост
рішенням, має право на письмове заперечення проти цього рішення і право
слова на засіданні ради громади як співдоповідача з цього питання.
Розділ 4. ДЕМОКРАТІЯ УЧАСТІ
Глава 4.1. Громадські слухання.
Стаття 21 . Громадські слухання
1. Громадські слухання є одним із способів реалізації членами
територіальної громади свого права на участь у місцевому самоврядуванні.
2. Громадські слухання – це зустрічі членів територіальної громади з
депутатами та посадовими особами селищної ради з метою порушення
актуальних питань, що належать до відання місцевого самоврядування,
ознайомлення з позицією місцевої влади з цих питань та надання
пропозицій і зауважень.

3. Участь депутатів, старост і посадових осіб селищної ради та її
виконкому в громадських слуханнях із питань, що належать до їх відання, є
обов’язковою.
4. Слухання провадяться на засадах добровільності, гласності,
відкритості та свободи висловлювань.
5. Участь у ініціюванні та проведенні громадських слухань може брати
будьякий дієздатний член територіальної громади, який має право голосу
на місцевих виборах.
6. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань,
підлягають обов’язковому розгляду селищною радою та її виконавчим
комітетом і мають для них рекомендаційний характер.
7. Громадські слухання не можуть провадитися з:
1) питань, не віднесених до компетенції місцевого самоврядування;
2) питань загальнодержавного значення та ініціатив, що носять
політичний характер;
3) питань, що суперечать чинному законодавству.
8. Громадські слухання не можуть провадитися менш як за два місяці до
проведення виборів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
9. Наступні громадські слухання з одного й того ж питання на тій самій
території провадяться не раніше як через три місяці після провадження
попередніх.
10. Громадські слухання щодо звітів діяльності органів місцевого
самоврядування громади провадяться не рідше одного разу на рік.
11. Громадські слухання провадяться щодо питань, які стосуються членів
усієї територіальної громади, або таких її частин:
1) мешканців окремих поселень (дати перелік поселень);
2) мешканців декількох (не менше двох) вулиць;
3) для громад, у складі яких є місто чи велике селище, можна визначити
і інші частини (мікрорайон, квартал).
Стаття 22. Ініціювання громадських слухань
1. Суб’єктами права ініціювання громадських слухань (далі – Ініціатори)
є:
1) члени територіальної громади у кількості:
– не менш як 50 осіб – для слухань з питань усієї територіальної громади;
– не менш як 25 осіб – для слухань з питань, які стосуються поселень де
немає старост.
– не менш як 15 осіб — для слухань з питань територіальних одиниць,
визначених у пп. 23) частини 11 статті 19;
2) громадська організація, що діє на території громади;

3) орган самоорганізації населення;
4) група депутатів селищної ради у складі не менш як п’ять депутатів;
5) постійна комісія селищної ради;
6) виконавчий комітет сільської ради;
7) сільський голова.
2. У випадку, коли Ініціаторами громадських слухань є члени
територіальної громади, з їх числа формується Ініціативна група в кількості
не менше п’яти осіб.
Стаття 23. Оформлення ініціативи
1. Громадські слухання, Ініціатором яких є селищний голова чи
виконавчий комітет, оголошуються шляхом ухвалення ними відповідного
рішення.
2. Ініціатори, визначені пп. 1) – 6) ч. 1 статті 22 подають до селищної
ради письмове повідомлення про ініціативу провадження громадських
слухань (далі – повідомлення, ініціатива) у формі:
1) заяви, підписаної всіма членами Ініціативної групи (із зазначенням
прізвища, ім’я та по батькові, домашньої адреси) – якщо Ініціаторами є
члени територіальної громади;
2) листа керівника громадської організації з доданим рішенням її
керівного органу, ухваленим відповідно до компетенції, – якщо Ініціатором
є громадська організація;
3) листа керівника органу самоорганізації населення з доданим витягом
із протоколу засідання цього органу – якщо Ініціатором є орган
самоорганізації населення;
4) заяви, підписаної всіма членами групи депутатів, – якщо Ініціатором
є група депутатів селищної ради;
5) листа керівника постійної комісії селищної ради з доданим витягом з
протоколу засідання комісії – якщо Ініціатором є постійна комісія селищної
ради.
3. У повідомленні зазначаються:
1) проблема (питання), що виноситься на громадські слухання;
2) територія, якої стосується проблема (питання), що виноситься на
громадські слухання;
3) особа чи особи, уповноважені представляти Ініціаторів.
4. Секретар селищної ради реєструє повідомлення у встановленому
порядку як вхідний документ ради та повідомляє номер реєстрації Ініціатору.
5. Впродовж трьох робочих днів з моменту реєстрації повідомлення
секретар селищної ради на вимогу Ініціаторів організовує їх зустріч з
селищним головою та відповідальними працівниками селищної ради для

розгляду проблеми, щодо якої ініціюється провадження громадських
слухань, на предмет її вирішення селищною радою відповідно до власної
компетенції у встановлені терміни.
6. Якщо така зустріч не організовувалася чи не відбулася з причин, що
не залежать від Ініціаторів, або якщо в результаті зустрічі не було досягнуто
узгодженого рішення, то:
1) ініціативна група розпочинає збір підписів на підтримку ініціативи,
якщо Ініціаторами слухань є члени територіальної громади чи окремих її
частин);
2) селищний голова не пізніше аніж через п’ять робочих днів з моменту
реєстрації повідомлення приймає рішення про реєстрацію ініціативи (якщо
Ініціаторами слухань є інші суб’єкти, зазначені у пп. 1) – 6). ч. 1 статті 22
цього положення).
7. Секретар селищної ради невідкладно письмово повідомляє Ініціаторів
про кількість підписів, що їх необхідно зібрати відповідно, а також видає їм
зразок підписного листа встановленої форми (Додаток 1. «Підписний лист
на підтримку ініціативи проведення громадських слухань з питань»).
Стаття 24. Підписний лист
1. Підписний лист повинен містити такі дані:
1) перелік питань, що виносяться на громадські слухання;
2) прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, домашню адресу та
підпис члена територіальної громади на підтримку ініціативи.
2. Підписні листи з підписами на підтримку ініціативи подаються
Ініціатором до селищної ради разом з супровідним листом протягом
п’ятнадцяти днів з дня отримання зразка підписного листа.
Якщо впродовж зазначеного строку Ініціатори не зібрали необхідної
кількості підписів, ініціатива вважається такою, що не відбулася.
3. Секретар селищної ради має право перевірити достовірність підписів
у поданому ініціативною групою підписному листі і вмотивовано у письмовій
формі вказати на виявлені недоліки. У цьому випадку Ініціатору надається
додатково три календарних дні для збору підписів.
4. Впродовж п’яти робочих днів з дня надходження підписних листів з
необхідною кількістю підписів на підтримку ініціативи селищний голова
приймає рішення про реєстрацію ініціативи проведення громадських
слухань.
5. Якщо селищний голова за наявності підстав, визначених цим
Статутом, не прийняв рішення про реєстрацію ініціативи, Ініціатор має
право самостійно оголосити про провадження громадських слухань,

підготувати та провести їх у порядку, встановленому цим Статутом. У такому
разі Ініціатор є одноосібним виконавцем усіх наступних заходів,
передбачених цим Статутом.
6. Рішення про реєстрацію ініціативи секретар селищної ради доводить
до відома Ініціатора впродовж трьох календарних днів.
Стаття 25. Підготовка громадських слухань
1. Протягом п’яти робочих днів після реєстрації ініціативи секретар ради
за погодженням з Ініціатором затверджує план проведення заходів з
організації та провадження громадських слухань.
2. План проведення заходів з організації та провадження громадських
слухань повинен передбачати:
1) створення дорадчого комітету з провадження громадських слухань;
2) створення, в разі необхідності, експертних груп із проблем, що
виносяться на громадські слухання;
3) календарний план проведення заходів з організації та провадження
громадських слухань.
3. Дорадчий комітет у кількості 5–10 осіб створюється розпорядженням
селищного голови у складі:
1) представників виконкому селищної ради, у тому числі посадової
особи, яка відповідає за організацію підготовки та проведення громадських
слухань;
2) представників Ініціатора громадських слухань (за згодою);
3) депутатів селищної ради (за згодою);
4) представників громадських організацій (за згодою).
4. Дорадчий комітет забезпечує підготовку проектів рекомендацій з
питань, що виносяться на громадські слухання, та підготовку матеріалів для
учасників слухань. Очолює дорадчий комітет представник Ініціатора
громадських слухань.
5. Регламент проведення засідань дорадчого комітету визначається
самим комітетом.
6. За рекомендацією дорадчого комітету розпорядженням селищного
голови для підготовки експертних висновків з питань, які виносяться на
громадські слухання, може бути утворено одну чи кілька експертних груп.
7. Виконавчий комітет селищної ради здійснює організаційне й
матеріальнотехнічне забезпечення роботи дорадчого комітету та
експертних груп.
8. Органи й посадові особи місцевого самоврядування, адміністрація
підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній

власності, сприяють проведенню громадських слухань і надають дорадчому
комітету, на його прохання, необхідну інформацію та матеріали.
9. Рішення та рекомендації дорадчого комітету оприлюднюються у тому
ж порядку, що і рішення селищної ради.
10. Організаційнотехнічне забезпечення підготовки та проведення
громадських слухань, у тому числі діяльності дорадчого комітету та
експертних груп, здійснюється виконавчим комітетом селищної ради.
Фінансові витрати, пов’язані з їх підготовкою та проведенням, здійснюються
з місцевого бюджету, або з інших джерел, не заборонених законодавством.
Стаття 26. Провадження громадських слухань
1. З урахуванням строків, встановлених цим Статутом, громадські
слухання мають бути проведені у термін, що не перевищує двох місяців з
дня реєстрації ініціативи щодо їх провадження. Слухання можуть бути
відкладені на вимогу Ініціаторів, однак не більш як ще на один місяць.
2. Час та місце провадження громадських слухань визначаються
розпорядженням селищного голови після узгодження з дорадчим комітетом.
3. Про час та місце провадження громадських слухань повідомляють не
пізніше трьох днів до їхнього провадження шляхом оголошення в доступних
для громади місцях або в інший прийнятний спосіб.
4. Провадить громадські слухання головуючий, яким є голова дорадчого
комітету.
5. На громадських слуханнях приймається регламент роботи, який
обов’язково передбачає доповідь представника Ініціатора слухань,
доповідь від дорадчого комітету, виступи від експертних груп.
6. Під час громадських слухань не допускається розгляд питань та
прийняття рішень, які не стосуються теми слухань та не були внесені до їх
порядку денного.
7. Усі пропозиції учасників заносяться до протоколу громадських
слухань, за ведення якого відповідає секретар слухань.
8. Секретарем слухань є секретар дорадчого комітету чи інша особа,
яку обирають учасники громадських слухань.
9. Головуючий зобов’язаний надати слово представникам усіх груп,
які висловили свою позицію під час роботи дорадчого комітету. При цьому
головуючий має право перервати виступ, який не стосується теми слухань.
10. За наявності різних проектів рекомендацій з одного й того ж питання
з метою визначення рівня їх підтримки може провадитися рейтингове
голосування, у якому беруть участь ті учасники слухань, що проживають
на відповідній території, якої стосується це питання.

Стаття 27. Документування та правові наслідки
1. Протокол громадських слухань готується головуючим та секретарем
громадських слухань і подається секретарю ради не пізніш трьох робочих
днів після їх провадження.
2. Протокол громадських слухань повинен містити:
1) тему, час і місце провадження слухань;
2) пропозиції дорадчого комітету;
3) кількість учасників громадських слухань, у т. ч. тих, що проживають
на території, якої стосується питання, що було предметом рейтингового
голосування;
4) пропозиції (рекомендації), що їх висловлювали учасники слухань;
5) результати рейтингового голосування за наявності різних проектів
пропозицій (рекомендацій).
3. Протокол громадських слухань готують у трьох примірниках, один з
яких передається на зберігання секретарю ради, другий – представнику
Ініціатора, третій – вивішується на інформаційному стенді селищної ради
для ознайомлення.
4. Пропозиції (рекомендації) громадських слухань підлягають розгляду
на найближчій сесії ради або на найближчому засіданні виконкому ради.
5. Пропозиції (рекомендації) за результатами провадження
громадських слухань підлягають обнародуванню у встановленому
регламентом ради порядку протягом тижня з дня їх розгляду.
6. Рада може прийняти окреме рішення за результатами провадження
громадських слухань.
Глава 4.2. Загальні збори громадян за місцем проживання
Стаття 28. Загальні збори
1. Загальні збори громадян за місцем проживання (далі – Збори) є
формою безпосередньої участі членів територіальної громади у вирішенні
питань місцевого значення, одним із способів реалізації ними своїх прав
на участь у місцевому самоврядуванні у громаді.
2. Збори проводяться на засадах добровільності, гласності, вільного та
неупередженого обговорення питань місцевого значення, гарантій прав
місцевого самоврядування та законності.
3. Рішення Зборів підлягають розгляду для врахування у своїй діяльності
селищною радою, її виконавчим комітетом та органами самоорганізації
населення відповідно до компетенції.
4. Питання ініціювання, підготовки, проведення Зборів та реалізації
ухвалених ними рішень регулюються чинним законодавством України та
цим Статутом.
Стаття 29. Види зборів громадян за місцем проживання
1. Збори проводяться за місцем проживання громадян.
2. На території ради можуть проводиться такі види зборів із такими
нормами представництва:
1) Збори усієї територіальної громади з нормою представництва не
менше одного представника від багатоквартирного будинку та не менше
одного представника – від десяти будинків індивідуальної забудови (це
визначається відповідно до структури розселення у громаді);
2) Збори села – з нормою представництва не менше одного
представника від багатоквартирного будинку та не менше одного
представника – від п’яти будинків індивідуальної забудови;
3) Збори села – з нормою представництва не менше одного
представника від багатоквартирного будинку та не менше одного
представника – від семи будинків індивідуальної забудови;
4) Збори села – з нормою представництва не менше одного представника
від багатоквартирного будинку та не менше одного представника – від п’яти
будинків індивідуальної забудови (тут може бути одна універсальна норма
представництва для всіх сіл, якщо вони є близькими щодо кількості населення
та типів житлових будинків, або для різних сіл встановлюється своє
представництво. Встановлення норми представництва також залежить від
наявності приміщення для проведення зборів та його місткості).
5) Збори вулиці/вулиць (відповідно до назв вулиць): не менш трьох
представників від багатоквартирного будинку та не менш одного – від трьох
будинків індивідуальної забудови;
6) Збори будинку/будинків багатоповерхової забудови: не менше
одного представника з кожної квартири багатоквартирного будинку/
будинків.
Стаття 30. Участь у зборах
1. Участь у роботі Зборів з правом голосу у порядку, визначеному цим
Статутом, можуть брати члени територіальної громади, які досягли
вісімнадцятирічного віку, не визнані судом недієздатними та на законних
підставах тимчасово або постійно проживають в межах територіальної
громади або відповідної її частини.
2. Участь уповноваженого представника виконавчого комітету селищної
ради у роботі Зборів є обов’язковою, однак Збори проводяться незалежно
від його присутності.
3. Члени територіальної громади віком від 14 до 18 років можуть брати
участь у зборах з правом слова, не впливають на кворум та не беруть
участі в голосуванні.

Стаття 31. Суб’єкти права ініціювання Зборів
1. Суб’єктами права ініціювання Зборів (далі – Ініціатор) у порядку,
визначеному цим Статутом, можуть бути:
1) Ініціативна група у складі не менше п’яти членів територіальної
громади, які відповідають вимогам, визначеним ч.1. статті 29 цього Статуту;
2) селищний осередок політичної партії чи громадська організація,
легалізовані на території ради відповідно до законодавства;
3) група депутатів селищної ради у складі не менше шести депутатів ради
– для зборів територіальної громади, та не менше трьох депутатів для зборів
населених пунктів, що входять до складу громади;
4) органи самоорганізації населення;
5) виконавчий комітет ради;
6) сільський голова.
Стаття 32. Ініціювання Зборів
1. Збори, Ініціатором яких є сільський голова чи виконавчий комітет
ради, оголошуються шляхом ухвалення ними відповідного рішення.
2. Ініціатори, визначені у п.п. 1)4) частини 1 статті 30, не пізніш як за
15 днів до пропонованої дати проведення Зборів подають до ради письмове
повідомлення про ініціативу скликання Зборів (далі – повідомлення) у формі:
1) заяви, підписаної всіма членами Ініціативної групи (із зазначенням
прізвища, ім’я та по батькові, домашньої адреси), – якщо Ініціаторами є
члени територіальної громади чи окремих її частин;
2) заяви керівника громадської організації чи осередку політичної партії
з доданим рішенням їх керівних органів, ухваленим відповідно до
компетенції, – якщо Ініціатором є громадська організація чи осередок
політичної партії;
3) заяви керівника органу самоорганізації населення з доданим витягом
з протоколу засідання цього органу – якщо Ініціатором є орган
самоорганізації населення;
4) заяви, підписаної всіма членами групи депутатів, – якщо Ініціатором
є група депутатів ради.
3. У повідомленні зазначаються:
1) вид Зборів відповідно до статті цього Статуту;
2) порядок денний Зборів;
3) пропозиції щодо часу та місця проведення Зборів;
4) особа чи особи, уповноважені представляти Ініціаторів.
4. Неподання повідомлення у визначені строки є підставою для визнання
Зборів нечинними, а ухвалених рішень – такими, що не мають юридичних
наслідків.

5. Секретар ради реєструє повідомлення у встановленому порядку як
вхідний документ ради та повідомляє номер реєстрації Ініціатору.
6. Впродовж трьох робочих днів з моменту реєстрації повідомлення
секретар ради на вимогу Ініціаторів організовує їх зустріч з селищним
головою та відповідальними працівниками виконавчого комітету ради для
розгляду проблеми, щодо якої ініціюється скликання Зборів, на предмет її
вирішення радою відповідно до власної компетенції у встановлені терміни.
7. Якщо така зустріч не організовувалася чи не відбулася з причин, що
не залежать від Ініціаторів, або якщо в результаті зустрічі не було досягнуто
узгодженого рішення, то:
1) Ініціативна група розпочинає збір підписів на підтримку ініціативи у
порядку, визначеному у статті 32 цього Статуту (якщо Ініціатором є члени
територіальної громади чи окремих її частин);
2) сільський голова не пізніше аніж через п’ять робочих днів з моменту
реєстрації повідомлення приймає рішення про реєстрацію ініціативи, якщо
Ініціатором є зазначені у пп. 24) частини 1 статті 30 цього Статуту.
8. Секретар ради невідкладно письмово повідомляє Ініціаторів про
мінімальну кількість підписів, що їх необхідно зібрати для ініціювання Зборів,
а також видає зразок підписного листа встановленої форми (ДОДАТОК 2.
«Підписний лист на підтримку ініціативи проведення загальних зборів
громадян за місцем проживання»).
Стаття 33. Підтримка ініціативи проведення Зборів
1. Підтримка ініціативи проведення зборів від суб’єктів, визначних п. 1)
частини 1 статті 30 цього Статуту здійснюється шляхом збору підписів членів
територіальної громади.
2. Підписний лист повинен містити такі дані:
1) вид та порядок денний Зборів;
2) прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, домашню адресу та
підпис члена територіальної громади на підтримку ініціативи.
3. На підтримку ініціативи Ініціатори повинні зібрати підписи членів
територіальної громади чи відповідних її частин у кількості не менше:
1) 100 підписів для Зборів усієї територіальної громади;
2) 50 підписів для Зборів жителів окремих поселень, які входять до
складу, об’єднаної територіальної громади;
3) 15 підписів для Зборів жителів вулиці/вулиць;
4. Для Зборів жителів багатоквартирного будинку/будинків кількість
підписів визначається, виходячи із кількості квартир у будинку, і становить
не менше однієї третьої від їх кількості.

3. Підписні листи з підписами на підтримку ініціативи подаються
Ініціатором до селищної ради разом з супровідним листом протягом
п’ятнадцяти днів з дня отримання зразка підписного листа.
4. Якщо впродовж зазначеного строку Ініціатори не зібрали необхідної
кількості підписів, ініціатива вважається такою, що не відбулася.
5. Секретар селищної ради має право перевірити достовірність підписів
у поданому ініціативною групою підписному листі і вмотивовано у
письмовій формі вказати на виявлені недоліки. У цьому випадку Ініціатору
надається додатково три календарних дні для виправлення помилок чи
збору підписів.
6. Впродовж п’яти робочих днів з дня надходження підписних листів з
необхідною кількістю підписів на підтримку ініціативи селищний голова
приймає рішення про проведення Зборів.
7. У разі неможливості організувати проведення Зорів у визначений в
письмовому повідомленні Ініціатора термін селищний голова може
запропонувати Ініціатору інший час чи місце проведення Зборів. Остаточне
рішення у цьому випадку може бути ухвалене за згодою Ініціатора, про що
оформляється відповідний протокол, який підписують уповноважені
представники Ініціатора та селищний голова.
Стаття 34. Підготовка зборів
1. Впродовж трьох днів після прийняття головою рішення про проведення
зборів секретар ради офіційно оголошує дату, місце проведення та порядок
денний Зборів та письмово повідомляє про це Ініціатора. Оголошення про
проведення Зборів розміщуються на інформаційному стенді селищної ради
та у місці проведення Зборів.
2. Секретар селищної ради відповідає за організаційне, матеріальне та
технічне забезпечення підготовки та проведення Зборів, а також за
запрошення на Збори осіб, визначених відповідно до ч. 4 цієї статті.
3. Органи й посадові особи місцевого самоврядування, адміністрація
підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній
власності, сприяють проведенню Зборів та надають Ініціатору, за його
клопотанням, необхідну для Зборів інформацію.
4. Ініціатор у процесі підготовки Зборів подає секретареві ради
пропозиції щодо необхідності присутності на Зборах посадових осіб органів
місцевого самоврядування, керівників/фахівців підрозділів виконкому
ради, комунальних підприємств чи організацій, депутатів ради, а також
готує доповіді й співдоповіді, провадить громадські та інші експертизи
місцевих актів (їх проектів), здійснює іншу підготовчу роботу.

Стаття 35. Повноваження і порядок проведення Зборів
1. Збори мають право обговорювати та приймати рішення з усіх питань
місцевого значення, віднесених до компетенції територіальної громади та її
органів, а також щодо питань самоорганізації членів територіальної
громади, проведення спільних громадських робіт, самооподаткування для
вирішення конкретних проблем громади чи окремої територіальної
одиниці, визначеної цим статутом.
2. Перед проведенням Зборів складають список учасників, де
зазначають їхні прізвище та ім’я, рік народження, домашню адресу.
2. Збори вважаються легітимними, якщо на них зареєструвалося не менш
як 25 % від кількості представників, визначених відповідно до ч. 2 статті 29.
3. Для ведення Зборів із числа учасників простою більшістю голосів
обирають голову і секретаря Зборів. Головою Зборів не може бути
селищний голова або секретар ради.
4. Після обрання голови та секретаря Зборів затверджується порядок
денний і регламент (порядок роботи) Зборів, у якому обов’язково
передбачаються доповіді представників Ініціатора та ради чи її виконавчого
комітету, якщо питання стосується діяльності в сфері повноважень органу
місцевого самоврядування.
5. Не допускається розгляд Зборами та прийняття рішень із питань, не
внесених до порядку денного Ініціатором і про які не було повідомлено
учасників Зборів у порядку, визначеному цим Статутом.
6. Голова Зборів на основі регламенту Зборів:
1) оголошує питання, які вносяться на розгляд Зборів;
2) веде Збори та підтримує на них належну дисципліну й порядок;
3) надає слово для виступів та підбиває підсумки голосування;
7. Якщо голова Зборів зловживає своїм правом головуючого, то Збори
можуть висловити йому недовіру й обрати нового голову Зборів.
8. Секретар Зборів веде протокол Зборів та підписує його разом з
головою Зборів.
9. Органи й посадові особи місцевого самоврядування мають право
виступати за власною ініціативою із співдоповідями з питань, що
обговорюються на Зборах.
10. Результати Зборів оформлюються протоколом Зборів, що має
містити дані про Ініціаторів, дату й місце проведення Зборів, їх
персональний склад, про присутність на Зборах представників засобів
масової інформації, органів місцевого самоврядування, про перебіг Зборів,
результати розгляду питань тощо. Реєстраційний лист учасників Зборів
додається до протоколу Зборів.

11. Протокол оформляється у двох примірниках. Один примірник
протоколу Зборів разом із реєстраційним листом учасників Зборів
передається на зберігання секретареві ради, другий примірник протоколу
залишається у Ініціатора.
12. Секретар ради у триденний термін оприлюднює протокол Зборів
шляхом розміщення його засвідчених копій на інформаційному стенді
селищної ради та у місці проведення Зборів.
Стаття 36. Рішення Зборів
1. Проекти рішень Зборів виконавчий комітет ради, або Ініціатор Зборів
можуть оприлюднити у засобах масової інформації або іншим способом з
метою ознайомлення громадськості.
2. Якщо рішення стосуються самоорганізації, самооподаткування,
громадських робіт тощо, то в самому рішенні визначається порядок його
реалізації.
3. Рішення Зборів приймається більшістю голосів учасників Зборів шляхом
відкритого або таємного голосування. Спосіб голосування визначається
Зборами.
4. Думка меншості учасників Зборів обов’язково заноситься до
протоколу Зборів.
5. Рішення Зборів підписується головою та секретарем Зборів та
оприлюднюється у в спосіб, визначений для Протоколу Зборів, а також
будьякими іншими прийнятними способами.
6. Контроль за врахуванням рішень Зборів органами і посадовими
особами місцевого самоврядування покладається на селищного голову та
Ініціатора Зборів.
Стаття 37. Реалізація рішень Зборів
1. Рішення Зборів, що стосуються повноважень органів місцевого
самоврядування, розглядаються органами та посадовими особами
місцевого самоврядування відповідно до власної компетенції.
2. Органи й посадові особи місцевого самоврядування враховують у
своїй діяльності рішення Зборів.
3. Якщо орган чи посадова особа місцевого самоврядування не
вважають за можливе врахувати рішення Зборів, то повинні повідомити
про це вмотивованою письмовою заявою селищного голову, раду та
Ініціатора.
4. На заходи, де розглядаються питання про врахування рішень Зборів
органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, мають бути
запрошені представники Ініціатора.

5. Рішення зборів, що стосуються інших питань, реалізуються відповідно
до порядку, визначеному самим рішенням і виконуються членами
територіальної громади чи жителями відповідної територіальної одиниці
добровільно.
Глава 4.3. Місцеві ініціативи
Стаття 38. Місцеві ініціативи
1. Місцевою ініціативою є право територіальної громади
безпосередньо внести на розгляд селищної ради проект рішення з будь
якого питання, що належить до компетенції селищної ради.
2. Не можуть бути предметом місцевої ініціативи:
1) питання, що не належать до компетенції ради;
2) питання, заборонені законом для винесення на місцевий референдум;
3) питання, які зачіпають інтереси територій поза межами юрисдикції
селищної ради.
Стаття 39. Внесення місцевої ініціативи
1. Місцеві ініціативи реалізуються через ініціативні групи, які
створюються у складі не менш як 10 дієздатних членів територіальної
громади, що мають право голосу на місцевих виборах.
2. Ініціативна група легалізується шляхом подання до ради заяви про
місцеву ініціативу (далі – заява), написаної у довільній формі. До заяви
додаються:
1) протокол установчих зборів ініціативної групи із зазначенням прізвищ
обраного голови, заступника голови та секретаря ініціативної групи,
контактного телефону та адреси для листування;
2) список усіх членів ініціативної групи із зазначенням їх прізвищ, імен,
по батькові, домашніми адресами та з їх особистими підписами;
3) проект рішення ради з питання, що є предметом місцевої ініціативи,
підготовлений у відповідності з вимогами регламенту ради, разом із
необхідними додатками, які є його невід’ємною частиною.
3. Протягом 15 календарних днів після отримання заяви селищний голова
може відхилити заяву лише у випадку її невідповідності вимогам п. п. 12)
частини першої цієї статті. Відхилення заяви може бути оскаржене в суді.
4. Невідповідність проекту рішення вимогам регламенту ради не може
бути підставою для відхилення заяви за наявності всіх документів,
зазначених у п. п. 12) частини першої цієї статті.
5. Секретар ради провадить необхідні консультації з представниками
ініціативної групи та сприяє належному оформленню заяви і приведенню
проекту рішення ради у відповідність до вимог регламенту ради.

Стаття 40. Попередній розгляд місцевої ініціативи
1. Проект рішення ради, поданий ініціативною групою як місцева
ініціатива, передається секретарем ради на попередній розгляд виконавчим
органом ради та комісіями ради.
2. До консультацій на будьякому етапі розгляду ініціативи на вимогу
ініціативної групи можуть бути залучені сторонні фахівці, оплата праці яких
здійснюється за рахунок ініціативної групи.
3. Протягом двох місяців з дня подання заяви рада може:
1) Розглянути та прийняти на сесійному засіданні рішення, яким повністю
задовольняються вимоги (вирішуються питання), що є предметом місцевої
ініціативи. У такому разі діяльність ініціативної групи припиняється з моменту
набуття чинності зазначеним рішенням.
2) Провести консультації з ініціативною групою та прийняти узгоджене
рішення по суті місцевої ініціативи. Якщо узгодженого формулювання
виробити не вдалося, рада може самостійно на власний розсуд
сформулювати та ухвалити рішення з питання, що є предметом місцевої
ініціативи.
4. Якщо ініціативну групу не вдовольняє рішення, прийняте радою у
порядку, встановленому частиною третьою цієї статті, або якщо рада не
прийняла рішення по суті місцевої ініціативи, ініціативна група впродовж
перших десяти днів третього місяця з дня подання заяви повідомляє раду
про початок збирання підписів на підтримку місцевої ініціативи. У іншому
разі діяльність ініціативної групи вважається припиненою, а процедура
розгляду місцевої ініціативи – завершеною.
5. Ініціативна група може на будьякому етапі розгляду місцевої
ініціативи прийняти рішення про саморозпуск, що є підставою для
припинення процедури розгляду ініціативи.
Стаття 41. Підтримка громадою проекту місцевої ініціативи
1. Збір підписів на підтримку місцевої ініціативи здійснюється
ініціативною групою у підписних листах встановленої форми (Додаток
3. «Підписний лист на підтримку місцевої ініціативи»»).
2. Для внесення місцевої ініціативи на розгляд ради ініціативна група
має зібрати підтримку не менше 100 (визначається при ухваленні статуту)
членів територіальної громади.
3. Оригінали підписних листів повинні бути передані до ради до
закінчення третього (визначається при ухваленні статуту) місяця з дня
подання заяви.
4. Усі видатки, пов’язані із збиранням підписів, покладаються на
ініціативну групу.

5. Протягом десяти перших днів четвертого місяця з дня подання заяви
секретар ради провадить перевірку підписних листів і, у разі їхньої
відповідності вимогам частини 2 цієї статті, скликає позачергову спеціальну
сесію ради (далі – сесія), або включає розгляд місцевої ініціативи до порядку
денного чергової сесії ради, якщо така запланована у строки, що
задовольняють вимогам частини 3 статті 39 цього Статуту.
Стаття 42. Розгляд проекту місцевої ініціативи селищною радою
1. Сесія з розгляду місцевої ініціативи має відбутися не пізніш як на
десятий день п’ятого місяця з дня подання заяви про цю ініціативу.
2. Не пізніш як за десять днів до сесії рада повідомляє територіальну
громаду про час і місце її проведення та про суть місцевої ініціативи (у
формулюванні ініціативної групи) шляхом оголошення в доступних для членів
територіальної громади місцях або в інший прийнятний спосіб.
3. Ініціативна група має право самостійно поширювати матеріали про
суть місцевої ініціативи та хід її розгляду.
4. Засідання сесії ради, на якому розглядається питання, внесене шляхом
місцевої ініціативи, проводиться у відкритому режимі, із забезпеченням
можливості участі у цьому засіданні всіх членів ініціативної групи на умовах,
які передбачені регламентом ради для депутатів ради.
5. З основною доповіддю по суті місцевої ініціативи виступає
уповноважений ініціативною групою представник.
6. Рішення ради з питань, внесених шляхом місцевої ініціативи,
приймаються поіменним голосуванням.
7. Копії протоколу сесії ради та підсумків голосування з питань, внесених
шляхом місцевої ініціативи, засвідчені у встановленому порядку, у
п’ятиденний термін надаються секретарем ради голові ініціативної групи.
8. Рішення ради з питань, внесених шляхом місцевої ініціативи,
обнародується радою шляхом оголошення в доступних для членів
територіальної громади місцях або в інший прийнятний спосіб.
9. Нова місцева ініціатива з питання, що вже було предметом місцевої
ініціативи, може бути внесена на розгляд ради не раніш як через рік з
моменту завершення процедури розгляду радою попередньої ініціативи з
того самого питання.
10. У випадку незгоди з рішенням ради по суті місцевої ініціативи
ініціативна група може оскаржити його у порядку, визначеному
законодавством, або розпочати процедуру місцевого референдуму з
питань, що були предметом ініціативи, відповідно до чинного законодавства
України.

Глава 4.4. Електронна петиція
Стаття 43. Електронна петиція
1. Електронна петиція – форма колективного звернення членів
територіальної громади до голови громади та ради громад з пропозицією
розглянути та вирішити певне питання, що належить до їх компетенції.
2. Подання електронної петиції здійснюється через інтернетресурс громади3.
Стаття 412. Подання електронної петиції
1. Ініціатор подання електронної петиції формулює її зміст, вказує свої
прізвище, ім‘я, по батькові, дату та рік народження, адресу проживання,
телефон та адресу електронної пошти.
2. Відповідальний за адміністрування сайт громади, протягом не більше
двох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 231 Закону України
«Про звернення громадян» та частині 1 статті 411 цього статуту і розміщає
її на сайті у відповідному розділі.
3. У разі не відповідності електронної петиції вимогам статям 411 421
цього Статуту про це повідомляється ініціатору петиції з повиланням на
норми, яким не відповідає петиція.
Стаття 44. Підтримка електронної петиції
1. Електронна петиція вважається підтриманою за умови, коли її
підтримали своїми підписами на сайті громади не менше 5004 осіб протягом
одного календарного місяця від дати розміщення петиції на сайті.
2. У разі виконання умов частини 1 цієї статті, відповідальний за
адміністрування сайту передає петицію голові громади для розгляду і
повідомлення про початок розгляду електронної петиції розміщується на
сайті не пізніше двох днів після завершення збору підписів.
3. У разі, якщо петиція не зібрала необхідної підтримки членів громади,
вона знімається із сайту громади і передається до голови громади як
звернення громадян для розгляду в загальному порядку.
Стаття 45. Розгляд електронної петиції
1. Голова громади організовує підготовку проекту рішення або
обґрунтовану відмову у вирішенні поставлених у електронній петиції для їх
3 Якщо такий сайт уже є, то тут можна дати відразу адресу цього сайту. (Цей
розділ випливає із закону «Про звернення громадян», у який було внесено нову
статтю 231 Електронна петиція)
4 Тут має бути визначено кількість підписів, виходячи із умов конкретної
громади. Можна також встановити для різних типів петицій різну кількість підписів
та різні строки збору цих підписів.

розгляду на засіданні виконкому чи ради громади відповідно до
встановлених регламентом процедур.
2. Розгляд проекту рішення щодо електронної петиції відбувається
відкрито, на засіданнях виконкому чи ради громади куди запрошують
ініціатора електронної петиції чи його представника.
3. Прийняте за результатом розгляду електронної петиції рішення
оприлюднюється на сайті громади.
Глава 4.5. Громадські роботи
Стаття 46. Громадські роботи
1. Громадські роботи – спільна робота членів територіальної громади в
інтересах усієї територіальної громади, або її частини, направлена в першу
чергу на покращення загального благоустрою, підтримки чистоти та
належного санітарного стану територій, ремонту та впорядкуванню об’єктів
та територій, що віднесені до пам’яток природи, історії та культури громади.
2. Громадські роботи здійснюються у формі толок, суботників, праці
окремих волонтерських груп мешканців територіальної громади.
3. Громадські роботи проводяться на засадах добровільності,
безоплатності у неробочі, святкові дні, або в інші дні тижня, виходячи із
можливостей волонтерів, у позаробочий і позаурочний час.
Стаття 47. Ініціювання громадських робіт
1. Право ініціювання громадських робіт належить:
1) членам територіальної громади;
2) громадським та партійним організаціям, що діють у громаді;
3) органам самоорганізації населення;
4) не менш як чотирьом депутатам селищної ради;
5) селищному голові;
6) старості поселення в межах території цього поселення.
2. Громадські роботи у формі толоки чи суботника в інтересах усієї
громади, Ініціатором яких є селищний голова, оголошуються шляхом
видання відповідного розпорядження.
3. Ініціювання громадських робіт у формі толоки чи суботника в інтересах
усієї громади чи окремих її частин, суб’єктами, визначеними у пп. 12, 4)
частини 1 цієї статті, здійснюється через реалізацію права на збори
громадян за місцем проживання у порядку, визначеному цим Статутом.
4. Ініціювання громадських робіт у формі толоки чи суботника в інтересах
окремих частин громади органом самоорганізації населення здійснюється
через прийняття рішення цим органом.

5. Ініціювання громадських робіт в окремому поселенні старостою
поселення здійснюється через зроблене ним оголошення в цьому поселенні.
6. Ініціювання громадських робіт групою волонтерів здійснюється через
подання селищному голові заяви про такі роботи, де вказується об’єкт робіт,
перелік робіт, часові рамки та додається список осіб, що братимуть участь
у цих роботах, а також перелік необхідного обладнання чи іншої допомоги,
яка потрібна для виконання робіт з боку селищної ради.
Стаття 48. Підготовка та проведення громадських робіт
1. Заява щодо прийнятого рішення про проведення громадських робіт
подається селищному голові не пізніше як за 20 днів до дати проведення
таких робіт.
2. У заяві вказується: уповноважена особа від ініціаторів, територія
проведення громадських робіт або об’єкт робіт, приблизний перелік робіт,
приблизна кількість учасників, а також перелік необхідного обладнання чи
іншої допомоги, яка потрібна для виконання робіт з боку селищної ради.
3. У випадку ініціювання громадських робіт суб’єктами, визначеними у
пп. 14), 5) частини 1 статті 43, до заяви додається ухвалене рішення про
проведення громадських робіт.
4. Селищний голова забезпечує перевірку поданої заяви та визначає
доцільність, безпечність таких робіт та приймає рішення щодо допомоги у їх
проведенні чи пропонує ініціаторам відмовитись від таких робіт з поясненням
причин або внести необхідні зміни у їх обсяг, територію тощо.
5. За умови підтримки ініціативи про проведення громадських робіт
селищний голова організовує поширення повідомлення про такі роботи та
визначає можливі обсяги допомоги у проведенні таких робіт з боку органів
місцевого самоврядування територіальної громади, комунальних
підприємств та установ, визначає працівника виконавчого комітету,
відповідального за безпечне проведення таких робіт.
6. Фінансові витрати, пов’язані з підготовкою та проведенням
громадських робіт, здійснюються з місцевого бюджету, або з інших джерел,
не заборонених законодавством.
Глава 4.6. Органи самоорганізації населення
Стаття 49. Органи самоорганізації населення
1. Органами самоорганізації населення у Новоміській територіальній
громаді визнаються представницькі органи, що обрані жителями громади
відповідно до закону та цього Статуту.
2. Систему органів самоорганізації населення територіальної громади
складають:

1) комітети самоорганізації сіл: Комаровичі, Грабівниця, Городисько,
Боневичі, Посада Новоміська, Саночани, Дешичі, Чижки, Товарна, Нижня
Вовча;
2) вуличні комітети.
Стаття 49. Створення органу самоорганізації населення
1. Ініціатива створення органу самоорганізації населення належить
жителям громади, що проживають на території таких сіл: Комаровичі,
Грабівниця, Городисько, Боневичі, Посада Новоміська, Саночани, Дешичі,
Чижки, Товарна, Нижня Вовча, або жителів окремих вулиць в межах
вказаних поселень, які реалізують її в порядку, визначеному законом «Про
органи самоорганізації населення».
2. Селищна рада може прийняти типове положення про органи
самоорганізації населення у Новоміській територіальній громаді та
визначити порядок делегування повноважень та надання підтримки
діяльності таких органів.
Стаття 50. Діяльність органів самоорганізації населення
1. Органи самоорганізації населення вирішують питання, віднесені до їх
повноважень, законом та рішенням сільської ради і не замінюють собою
органи місцевого самоврядування громади.
2. Органи самоорганізації населення здійснюють контроль санітарного
стану на своїй території, нагляд за наданням послуг із вивезення сміття,
благоустрою території, вирішення дрібних побутових питань своїх членів.
3. Органи місцевого самоврядування територіальної громади сприяють
діяльності органів самоорганізації населення.
Розділ 5. РЕСУРСИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
ТА ПОРЯДОК ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
Стаття 51. Ресурси територіальної громади та загальні принципи
їх використання
1. Головним ресурсом територіальної громади є її мешканці, і на
задоволення їх потреб використовуються інші ресурси громади, до яких
належить:
1) природні ресурси: земельні, водні ресурси, надра;
2) нерухоме майно, що є у власності територіальної громади чи
розміщене на її території;
3) інтелектуальна власність, інше майно, що є у власності чи
розпорядженні територіальної громади;

4) трудові ресурси;
5) фінансові ресурси, у тому числі кошти місцевого бюджету.
2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані
бережливо ставитись до використання ресурсів громади, використовувати
їх максимально ефективно, зберігаючи можливості використання основних
ресурсів майбутніми поколіннями.
3. Право на розпорядження ресурсами громади належить селищній
раді, а у випадках і порядку, визначених законом, її виконавчим органам.
4. Селищна рада може прийняти рішення про визначення об’єктів, що
належать до надбання громади, такими, що не підлягають відчуженню.
5. Селищний голова на першій сесії у новому календарному році
інформує депутатів місцевої ради про результати управління ресурсами
громади у минулому році та оприлюднює перелік об’єктів, що були
відчужені чи набуті громадою за цей період.
Стаття 52. Основні засади управління об’єктами комунальної
власності.
1. Управління об’єктами комунальної власності здійснюється
виконавчими органами ради.
2. За потреби у структурі виконавчих органів ради можуть створюватись
спеціалізовані структурні підрозділи для управління окремими типами
майна та ресурсів територіальної громади.
3. Органи місцевого самоврядування, їх посадові особи дбають за
збереження та примноження комунального майна та його ефективне
використання в інтересах громади.
4. Передача об’єктів комунальної власності в оренду здійснюється, як
правило, на конкурсних засадах, та відповідно до пріоритетів розвитку
громади, визначених стратегічними планувальними документами.
Стаття 53. Комунальні підприємства
1. Для забезпечення жителів територіальної громади необхідними
послугами, що належать до компетенції органів місцевого самоврядування,
можуть створюватись на основі комунального майна та фінансових ресурсів
громади комунальні підприємства.
2. Створенню комунального підприємства передує детальне вивчення
ринку послуг, оцінка витрат бюджетних ресурсів та можливих інших
варіантів вирішення питання надання послуг населенню.
3. Рішення про створення комунального підприємства приймається лише
у випадку, коли у сфері діяльності такого підприємства не можливо

забезпечити якісне та дешеве надання послуг населенню із застосуванням
приватного підприємництва.
4. Комунальні підприємства забезпечують однакову якість послуг, що
надаються жителям громади у всіх її поселеннях.
5. Старости поселень контролюють якість послуг, що надаються
комунальними підприємствами у цих поселеннях, та інформують про це
сільського голову, виконавчий комітет.
Стаття 54. Підтримка соціально орієнтованого підприємництва
1. Територіальна громада визнає значимість підприємництва для
розвитку громади і створює для цього належні умови.
2. За рішенням селищної ради можуть встановлюватись, визначені
законом, пільги та заохочення для підприємництва, діяльність якого
співпадає зі стратегічними планувальними документами громади чи яке
має соціально орієнтований характер.
3. Перегляд ставок та видів місцевих податків, що діють у громаді, а так
само ставок орендної плати проводиться не більше одного разу на рік і
вводиться в дію не раніше, як наступного бюджетного року від дати
прийняття такого рішення.
4. Проекти рішень ради, що стосуються встановлення, зміни місцевих
податків та зборів, орендної плати за використання земель чи комунального
майна, підлягають їх обов’язковому оприлюдненню відповідно до Закону
«Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської
діяльності» та обговоренню у комісіях ради із залученням до обговорення
асоціацій підприємців, громадських організацій, активістів громади.
Стаття 55. Стратегія розвитку громади
1. Селищна рада організовує розроблення, обговорення та приймає
стратегію розвитку громади на довгостроковий до 10 років період.
2. При розробленні стратегії розвитку громади враховуються положення
цього статуту щодо ощадливого та ефективного використання ресурсів
територіальної громади.
3. Розроблення стратегії розвитку здійснюється відкрито за участі
науковців, підприємців, активістів громади, громадських та інших
неприбуткових організацій.
4. Проект стратегії розвитку територіальної громади перед його
розглядом селищною радою проходить обов’язкову процедуру
обговорення на громадських слуханнях, що ініціюються відповідно до цього
Статуту селищним головою чи іншими суб’єктами, визначеними Статутом,
якщо селищний голова не забезпечує проведення такого обговорення.

5. Стратегія розвитку громади готується таким чином, аби забезпечити
збалансований розвиток усіх поселень громади, не допустити руйнування
навколишнього природного середовища та має враховувати положення
стратегії розвитку Львівської області та інших планувальних документів,
ухвалених на обласному/районному рівнях.
Стаття 56. Містобудівна документація
1. З метою реалізації стратегії розвитку територіальної громади,
планування територіального та економічного розвитку у територіальній
громаді затверджується містобудівельна документація, визначена
законодавством України.
2. Головним просторовим планувальним документом територіальної
громади є схема планування території громади (до внесення змін до закону
«Про регулювання містобудівної діяльності» тут мова може йти про
генеральні плани поселень чи детальні плани забудови в окремих
поселеннях).
3. Відповідно до схеми планування території громади, за потребою,
розробляються детальні плани забудови, інші містобудівні документи для
окремих територіальних одиниць громади.
4. Проект схеми планування території громади (генерального плану,
проектів інших містобудівних документів) перед їх затвердженням селищною
радою проходять обов’язкове громадське обговорення за процедурами,
визначеними законодавством та цим Статутом.
5. Містобудівна документація є відкритою для громадян. Виконавчий
орган селищної ради забезпечує доступ жителів територіальної громади
до містобудівної документації.
Розділ 6. ОХОРОНА НАДБАННЯ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
Стаття 57. Надбання громади
1. До надбання територіальної громади, яке перебуває під опікою
громади та її органів місцевого самоврядування, належать об’єкти природи
та культурної спадщини.
2. Історичні будівлі, природний ландшафт та сучасна архітектура
визначають неповторний образ та характер поселень територіальної
громади, впливають на формування місцевого патріотизму, мають важливе
культурне значення для виховання дітей та молоді.

3. Територіальна громада та її органи місцевого самоврядування
зобов’язані зберігати для майбутніх поколінь об’єкти надбання громади,
визнані такими відповідно до вимог українського законодавства та цього
Статуту.
4. Територіальна громада прагне до збереження самобутності спільнот
об’єднаної громади, що історично склалися (перелік таких спільнот _____),
а також історичних найменувань об’єктів та територіальних одиниць в межах
громади.
5. Органи місцевого самоврядування територіальної громади піклуються
про задоволення національнокультурних потреб, забезпечення умов для
збереження національної ідентичності всіх етнічних груп, що проживають у
громаді.
Стаття 58. Природні території та об’єкти, що належать до надбання
громади
1. До надбання громади, яке перебуває під особливим захистом
громади, належать такі природні території та об’єкти:
1) річки, що протікають територією громади: р. Вирва, р. Болозівка та
утворенні ними стави;
2. Селищна рада за власною ініціативою чи за ініціативою членів
територіальної громади у порядку, визначеному цим Статутом, може
прийняти рішення про віднесення до категорії надбання громади інші природні
об’єкти та території, що розміщені в межах поселень чи за їх межами.
3. На плані території громади визначаються межі території об’єктів
природи, що віднесені до надбання громади.
Стаття 59. Культурна спадщина громади
1. Культурна спадщина громади є частиною її надбання і складається з:
1) Пам’яток історії, до яких належать будинки та споруди, окремі
поховання та некрополі, місця бойових дій, визначні місця, пов’язані з
важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб,
культурою та побутом українців та етнічних груп, що жили чи живуть у
громаді;
2) Об’єктів монументального мистецтва – пам’ятників, пам’ятних
знаків;
3) Архітектурних об’єктів – до яких належать окремі будівлі, архітектурні
споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і
характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів,
традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів;

4) Об’єктів містобудування – історично сформованих центрів поселень
у громаді, вулиць, кутків, площ тощо, що є носіями певних містобудівних
ідей;
5) Об’єктів археології – до яких належать рештки життєдіяльності людини
(нерухомі об’єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки
стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв,
іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх
залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки
історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов’язані з ними
рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є
невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації;
6) інші об’єкти, які можуть бути визначені такими рішенням селищної
ради, зокрема об’єкти садовопаркового мистецтва, ландшафтні природні
території, які мають історичну цінність.
2. Пам’ятки культурної спадщини громади, які занесені до Державного
реєстру нерухомих пам’яток України, охороняються та використовуються
відповідно до закону.
3. Пам’ятки культурної спадщини віднесені до надбання громади
відповідно до цього Статуту, обліковуються виконавчим органом ради, який
веде реєстр пам’яток, виготовляє відповідні знаки та забезпечує
дотримання режиму їх використання.
Стаття 60. Об’єкти культурної спадщини, що належать до надбання
громади
1. До надбання громади, яке перебуває під особливим захистом
громади, належать такі об’єкти культурної спадщини:
1) Костел Святого Мартіна у Новому Місті (1463, 1512, готика),
вулиця Закостельна, 1;
2) Церква Успення Пресвятої Богородиці, 1908, с. Нове Місто,
вул. Центральна, 12;
3) Новоміська ратуша (поч. XX ст., модерн) вул. Центральна, 51;
4) Братська могила воїнам Радянської армії, с. Нове місто, вулиця
Центральна, 51а;
5) Церква Святого Юрія, с. Городисько, 1809 рік, вул. Сонячна, 36 ;
6) Церква Святого апостола Пилипа, 2012 рік, с. Боневичі, вулиця
Лесі Українки, 9, Каплиця Святого архистратига Михаїла, вулиця Лесі
Українки, 155;
7) Церква Косми і Дем’яна, XVIII ст., с. Грабівниця, вул. Центральна, 117;
8) Костел Святої родини, с. Грабівниця, вул. Центральна, 15.
9) Каплиця Пресвятої Богородиці,2013, с. Посадановоміська;
10) Каплиця Пресвятої Богородиці,2012, с. Комаровичі, вул. Зарічна, 31;
11) Братська могила воїнам Радянської армії, с. Комаровичі
(кладовище);
12) Костел Святого Лаврентія, с. Болозів, вул. Шевченка, 16;
13) Церква Покрови Пресвятої Богородиці, 1846, с. Болозів, вул. Лесі
Українки, 48;
14) Церква Стрітення XVIII ст., с. Дешичі, вул. Зелена, 24;
15) Церква Св. Дмитрія,1909, с. Чижки, вул. Центральна, 23;
16) Костел Св. Михайла, с. Чижки, вул. Центральна, 27а;
17) Церква Різдва Пресвятої Богородиці, с. Грушатичі, вул. Центральна, 48;
18) Церква Святого Дмитрія, 1989 р., с. Саночани, вул. Саночанська, 29а;
19) Церква Пресвятої Богородиці, 1909, с. Конів, вул. І. Франка, 36;
20) Церква Покрови, с. Товарна, вул. Центральна, 57;
21) Церква грекокатолицька Успення Пресвятої Богородиці, с. Нижня
Вовча, вул. Топольна, 141а;
22) Церква автокефальна Пресвятої Богородиці, с. Нижня Вовча (тут
дати перелік усіх об’єктів, які можна віднести до об’єктів КС з датою
побудови та адресою розміщення).
2. Селищна рада за власною ініціативою чи за ініціативою членів
територіальної громади у порядку, визначеному цим Статутом, може
прийняти рішення про віднесення до категорії надбання громади інші об’єкти
культурної спадщини, що розміщені в межах поселень чи за їх межами.
3. Об’єкти культурної спадщини громади маркуються відповідним
знаком, форма якого визначається виконавчим органом ради.
Стаття 61. Користування об’єктами, віднесеними до надбання
громади
1. Для задоволення своїх культурних, духовних та освітніх потреб члени
територіальної громади користуються об’єктами, віднесеними до надбання
громади, а також поза нею, у випадку належності таких об’єктів до
власності територіальної громади.
2. Обов’язком членів територіальної громади, органів місцевого
самоврядування, установ та організацій незалежно від форм власності,
котрі розміщуються в межах території громади, є збереження цих об’єктів,
їх охорона від руйнації, пошкодження та надмірного користування.
3. При передачі об’єктів, що належать до надбання громади, у власність
чи оренду фізичним або юридичним особам, обов’язковим є включення
до договору купівліпродажу чи оренди спеціальних положень, які

визначають особливий порядок користування такими об’єктами, а для
особливо цінних об’єктів складається охоронний договір.
4. Охоронний договір передбачає забезпечення новим власником
(користувачем):
1) дотримання режимів утримання і використання пам’ятки;
2) своєчасного виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних
робіт, робіт з упорядкування території пам’ятки, інших, визначених чинним
законодавством та цим Статутом, пам’ятки охоронних заходів;
3) правил доступу до об’єкту жителів територіальної громади;
4) періодичного доступу представників виконавчого органу селищної
ради до об’єкту обстеження та перевірки дотримання вимог охоронного
договору;
5) повідомлення про нововиявлені об’єкти культурної спадщини, в тому
числі рухомі предмети у межах території об’єкту;
6) негайного інформування виконавчого органу селищної ради про
обставини, які загрожують збереженню об’єкта.
5. Не виконання умов охоронного договору є підставою для визнання
договору про відчуження об’єкта чи передачі його в користування
недійсним.
6. Для підтримки об’єктів культурної спадщини у задовільному стані та
захисту їх від подальших руйнувань з метою забезпечення збереження їх
автентичності, забезпечуючи мінімальний вплив у їх наявний вигляд, члени
територіальної громади можуть організовувати громадські роботи.
7. При відчуженні чи передачі в користування фізичним чи юридичним
особам територій навколо об’єктів, що віднесені до надбання громади,
має бути передбачено право доступу громадян до об’єкту (земельний
сервітут), що закріплюється у договорі.
Стаття 62. Особливості планування територій з об’єктами, що
віднесені до надбання громади
1. При плануванні і забудові територій, де розміщуються об’єкти,
віднесені до надбання громади, має бути забезпечено збереження цих
об’єктів, забезпечення доступу до них та мінімізовано негативний вплив на
об’єкти з боку нового будівництва.
2. При підготовці містобудівних документів(генерального плану,
детальної схеми планування забудови, зонінгу) обов’язковим є всебічне
вивчення можливих впливів нової забудови на збереження об’єктів
надбання громади та публічне обговорення цих містобудівних документів
за участі мешканців громади на громадських слуханнях.

Стаття 63. Популяризація надбання територіальної громади
1. Перелік об’єктів, що віднесені до надбання територіальної громади, є
доступним для мешканців громади і розміщується на інформаційному стенді
у селищній раді, інших доступних для громадськості місцях.
2. У закладах освіти, що розміщені на території громади, відбувається
вивчення історії громади, народних переказів, історичних, культурних та
інших джерел щодо об’єктів надбання громади.
3. Органи місцевого самоврядування сприяють поширенню інформації
про надбання громади у засобах масової інформації, в мережі Інтернет,
можуть нагороджувати знаками пошани тих, хто найбільше доклав зусиль
у пропаганді збереження надбання громади, сприяв виявленню нових
об’єктів чи глибокому дослідженню відомих.
Стаття 64. Увічнення пам’яті щодо історичних осіб та подій на
території громади
1. Територіальна громада прагне до відновлення та збереження
історичної пам’яті на своїй території через найменування територіальних
одиниць або матеріальних об’єктів (навчальні заклади, підприємства,
установи, організації, монументи, меморіальні комплекси та інші
архітектурні форми).
2. При найменуванні чи перейменуванні перевага надається історичним
назвам, що були характерними протягом довгого часу для поселень, що
входять до складу громади, Львівської області та України, при цьому у назві
територіальних одиниць чи матеріальних об’єктів може увічнюватися
пам’ять видатних історичних, державних, військових діячів України,
захисників України, видатних діячів науки і культури, діяльність яких сприяла
прогресу людства, утвердженню загальнолюдських цінностей, а також
подій, які мали історичне значення для громади, Львівської області та
України в цілому.
3. При прийнятті рішень щодо увічнення пам’яті історичних осіб та подій
пріоритет надається тим з них, які пов’язані з поселеннями, що входять до
складу громади та Львівської області.
4. При прийнятті рішень щодо увічнення пам’яті історичних осіб та подій
не допускається увічнення пам’яті осіб, організацій, політичних партій, які у
бездержавний та тоталітарний історичні періоди знищували українську
державність, боролись з проявами народного опору окупаційним
режимам, брали участь в організації репресій та голоду проти українського
народу, вчинили інші злочини проти України та українства, людства і
людяності, а також тих фізичних осіб – громадян інших держав, які не мають

відношення до територіальної громади чи України. Не допускається також
увічнення в назвах подій, пов’язаних із військовими перемогами над
українцями.
5. Присвоєння назв територіальним одиницям та матеріальним об’єктам
фізичним особам можливо не раніше 5 років від смерті цієї фізичної особи,
за згодою спадкоємців, якщо такі встановлені.
Розділ 7. СИМВОЛІКА ГРОМАДИ
Стаття 65. Символіка громади
1. Символіка громади складається з герба громади, прапора (хоругви),
штандарта селищного голови, гасла, урочистого музичного твору (гімн
громади).
2. Символіка громади використовується разом із державною
символікою і є обов’язковою для застосування органами місцевого
самоврядування та посадовими особами під час проведення офіційних
заходів, урочистих подій, святах громади.
3. Символіка підлягає реєстрації відповідно до чинного законодавства
Стаття 66. Герб громади
Герб – щит, розтятий на червоне і золотисте поле, в яких опущені додолу
дві коси в обернених кольорах.
Стаття 67. Прапор/хоругва громади та штандарт селищного голови.
1. Прапором/хоругвою є квадратне полотнище, розділене вертикально
на дві рівновеликі частини, на червоному полі від древка – жовта коса, на
жовтому, з вільного краю – червона коса. (опис прапора)
2. Штандартом селищного голови є квадратне (червоножовте)
полотнище, в центрі якого герб громади, супроводжуваний ліворуч і
праворуч двома вертикальними візерунками з жовтого дубового листя.
Штандарт має з трьох сторін жовту бахрому.
Стаття 68. Гасло громади
1. Гаслом громади є «Новоміська ОТГ – соціальноекономічний,
культурноосвітній, оздоровчий, історикокраєзнавчий і відкритий до
інновацій центр!»
Стаття 69. Символіка поселень
1. Поселення, які входять до складу громади, можуть мати свої власні
герби.

2. Затвердження герба поселення здійснюється селищною радою (радою
громади) за поданням старости села після обговорення проекту герба на
громадських слуханнях, проведених у поселенні відповідно до вимог цього
Статуту.
3. Історичні герби, які мали поселення до їх входження до складу громади,
не підлягають перезатвердженню, якщо не було прийнято іншого рішення
на загальних зборах жителів цього поселення.
Стаття 70. Порядок використання символіки
1. Герб та прапор громади є обов’язковими атрибутами при проведенні
сесій селищної ради і мають розміщуватись у сесійному залі ради.
2. Після складання визначеної законом присяги селищного голови він
підходить до прапора громади і промовляє слова гасла « Новоміська ОТГ –
соціальноекономічний, культурноосвітній, оздоровчий, історико
краєзнавчий і відкритий до інновацій центр!», стає перед прапором
громади на ліве коліно і цілує прапор.
3. Герб громади розміщується на офіційних табличках будов, де
розміщуються органи місцевого самоврядування та комунальні установи
громади, а також на усіх в’їздах на територію громади.
4. Герб громади розміщується на офіційних бланках документів
селищної ради.
5. Прапор громади вивішується на будинку селищної ради поряд із
державним прапором України, зліва від нього, при цьому прапор громади
не може бути більшим за розміром від державного прапора.
6. Штандарт селищного голови розміщується в місцях офіційної
присутності селищного голови: в робочому кабінеті, сесії ради, урочистих
та офіційних заходах.
7. Порядок використання символіки громади іншими суб’єктами
визначається окремим рішенням селищної ради.
8. Герби поселень, що входять до складу громади, використовуються
поряд із символікою громади на святах цих поселень, будовах комунальної
власності, що знаходяться у цих поселеннях.
Стаття 71. Свята територіальної громади (визначні події, фестивалі)
1. Головним святом територіальної громади є День громади, який
відзначається щорічно в першу суботу червня.
2. За рішенням сільської ради після громадського обговорення можуть
встановлюватись інші свята територіальної громади, відкриватись
фестивалі, карнавали, традиційні народні гуляння.

Храмові свята усіх сіл, які входять до об’єднаної Новоміської громади:
с. Нове Місто – 21 листопада, святого Архистратига Михаїла; 11
листопада, святого Мартіна;
с. Посада–Новоміська – Свята Трійця (Зелені свята);
с. Комаровичі – 28 серпня, Успення Пресвятої Богородиці;
с. Грабівниця – 14 листопада, свято Безсрібників;
с. Боневичі – 27 листопада, св. Пилипа, 21 листопада, св. Архистратига
Михаїла;
с. Городисько – 6 травня, святого Юрія;
с. Грушатичі – 21 вересня, Різдво Пресвятої Богородиці;
с. Дешичі – 14 жовтня, Покрова;
с. Чижки – 8 листопада, святого Дмитрія, 21 листопада, святого
Архистратига Михаїла;
с. Саночани – 8 листопада, святого Дмитрія;
с. Болозів – 14 жовтня, Покрова, 17 березня, святого Юзефа;
с. Нижня Вовча – 28 серпня, Успення Пресвятої Богородиці, Собор
Пресвятої Богородиці – 8 січня;
с. Конів – 27 вересня, Воздвиження Чесного Христа, Собор Пресвятої
Богородиці – 8 січня;
с. Товарна – 14 жовтня, Покрова.
Стаття 72. Знаки пошани громади
1. У територіальній громаді встановлюються такі знаки пошани/
відзнаки:
1) надання звання – почесний громадянин Новоміської об’єднаної
громади; (може бути кожен громадянин громади);
2) занесення на Дошку пошани;
3) нагородження Почесною грамотою сільського голови;
4) надання права на використання елементів символіки громади для
реклами особливо якісної продукції, що виробляється на підприємствах,
розміщених у громаді.
2. Сільська рада може встановлювати інші відзнаки за особливі заслуги
у сфері благодійництва, підтримання санітарної чистоти.
Стаття 73. Почесний громадянин Новоміської ОТГ
1. Звання – «Почесний громадянин Новоміської ОТГ» надається
рішенням сільської ради членам територіальної громади, людям, які довгий
час працювали у громаді і внесли найбільший внесок у її розвиток, сприяли
вирішенню складних проблем в інтересах усієї громади.

2. Надання звання супроводжується врученням спеціального посвідчення
«Почесний громадянин Новоміської ОТГ» , що здійснюється один раз на
рік – в День громади.
3. Почесний громадянин Новоміської ОТГ має право на позачерговий
прийом посадовими особами органів місцевого самоврядування
територіальної громади, бути присутнім на (сесіях ради), запрошується на
День громади.
Розділ 8. ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ СТАТУТУ
Стаття 74. Внесення змін до Статуту
1. Внесення змін до Статуту здійснюється селищною радою за ініціативою
не менш як однієї третини депутатів від складу ради, або місцевої ініціативи,
реалізованої відповідно до вимог цього статуту.
2. Про включення до порядку денного сесії ради питання про внесення
змін до Статуту за ініціативою депутатів ради повідомляється жителям
громади через розміщення оголошень в приміщенні ради та у найбільш
відвідуваних місцях поселень не пізніше, як за один місяць до його розгляду.
3. Протягом місяця від дати оголошення жителі громади можуть
обговорювати ці зміни, вносити до них зміни чи виступити проти змін
відповідно до процедур, визначених цим статутом.
4. Рішення про внесення змін до Статуту, прийняття його в новій редакції,
скасування статуту ухвалюється селищною радою відповідно до Регламенту
ради та закону «Про місцеве самоврядування в Україні».
Стаття 75. Набуття чинності Статуту
· 1. Статут набуває чинності з моменту його державної реєстрації
відповідно до закону.
· 2. Статут є вільним для ознайомлення та копіювання будьякими
фізичними та юридичними особами.
· 3. Оригінальний примірник Статуту зберігається селищним головою.
Стаття 76. Тлумачення Статуту
1. Тлумачення Статуту здійснюється селищною радою.
2. Підготовку рішення про тлумачення норми Статуту здійснює комісія
селищної ради з питань регламенту, залучаючи до підготовки юристів,
експертів у сфері правового регулювання у статуті, що потребує тлумачення.
Розділ 9. ДОДАТКИ
Додаток 1
Підписний лист на підтримку ініціативи проведення громадських слухань
з питань
ПІДПИСНИЙ ЛИСТ
на підтримку ініціативи проведення громадських слухань з питань
(перелік питань)
Всього підписів у підписному листі:
( ).
Справжність підписів засвідчую:
Член ініціативної групи
(підпис) (прізвище та ініціали)

Додаток 2
Підписний лист на підтримку ініціативи проведення
загальних зборів громадян за місцем проживання
ПІДПИСНИЙ ЛИСТ
на підтримку ініціативи проведення
загальних зборів громадян за місцем проживання
(вид зборів та порядок денний)
Всього підписів у підписному листі:
( ).
Справжність підписів засвідчую:
Член ініціативної групи
(підпис) (прізвище та ініціали)
Додаток 3
Підписний лист на підтримку місцевої ініціативи
ПІДПИСНИЙ ЛИСТ
на підтримку місцевої ініціативи
(назва проекту рішення ради)
Всього підписів у підписному листі:
( ).
Справжність підписів засвідчую:
Член ініціативної групи
(підпис) (прізвище та ініціали)

ПОЛОЖЕННЯ
про старосту села Новоміської об’єднаної громади
Преамбула
Це положення відповідно до Конституції України, законів України «Про
місцеве самоврядування в Україні», «Про добровільне об’єднання
територіальних громад», «Про місцеві вибори», інших актів законодавства
України, визначає статус сільського старости, його повноваження та
відповідальність.
Розділ 1. СТАТУС СТАРОСТИ, ПОРЯДОК ЙОГО ОБРАННЯ
ТА СТРОК ПОВНОВАЖЕНЬ
Глава 1.1. Загальні положення
1.1.1. Староста села (далі: староста) є посадовою особою місцевого
самоврядування відповідного села, яке перебуває у складі Новоміської
об’єднаної громади.
1.1.2. Правовою основою діяльності старости є Конституція України,
закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про добровільне
об’єднання територіальних громад», «Про місцеві вибори», інші акти
законодавства України та це Положення.
1.1.3. Положення про старосту села Новоміської громади
затверджується Новоміською сільською радою . Це Положення не потребує
перезатвердження Новокалинівською міською радою нової каденції.
1.1.4. Перелік населених пунктів Новоміської громади, в яких
запроваджується посада старости, затверджується Новоміською сільською
радою. В населеному пункті, який є адміністративним центром Новоміської
громади, посада старости не запроваджується.
1.1.5. Староста набуває статусу виборної посадової особи місцевого
самоврядування відповідно до Закону України «Про службу в органах
місцевого самоврядування».
1.1.6. Староста за посадою входить до складу виконавчого комітету
Новоміської сільської ради, він виконує свої обов’язки на постійній
основі.
Глава 1.2. Обрання старости та строк його повноважень
1.2.1. Староста обирається за мажоритарною системою відносної
більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, до якого входить
територія відповідної внутрішньої громади у складі Новоміської
територіальної громади в порядку, визначеному Законом України «Про
місцеві вибори» на строк повноважень Новоміської сільської ради.
1.2.2. Право голосу на виборах старости мають громадяни України, які
мають це право відповідно до статті 70 Конституції України, належать до
Новоміської територіальної громади та зареєстрували у встановленому
законом порядку своє місце проживання на території населеного пункту
(села), де за рішенням Новоміської сільської ради проводяться такі вибори.
1.2.3. Старостою може бути обраним будьякий громадянин України,
який має право голосу відповідно до статті 70 Конституції України, незалежно
від того, де він зареєстрував місце свого проживання.
1.2.4. Повноваження старости починаються після принесенням ним на
засіданні виконавчого комітету Новоміської сільської ради присяги такого
змісту: «Я, , усвідомлюючи свою високу відповідальність,
урочисто присягаю, що буду вірно служити Новоміській сільській громаді
та народові України, неухильно дотримуватись Конституції України та
законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і
законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов’язки».
1.2.5. Повноваження старости припиняються одночасно з припиненням
повноважень Новоміської сільської ради.
1.2.6. Повноваження старости вважаються достроково припиненими у
разі:
1) його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення
ним повноважень старости (відставка);
2) припинення його громадянства України;
3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
4) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до
відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією, яким
накладення стягнення у виді позбавлення права займати посади або
займатися діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або
місцевого самоврядування;
5) відкликання з посади за народною ініціативою;
6) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення
таким, що помер;
7) його смерті.
1.2.7. Повноваження старости можуть бути припинені за рішенням
Новоміської сільської ради, якщо він порушує Конституцію або закони
України, Статут Новоміської громади та це Положення, інші акти органів
місцевого самоврядування Новоміської територіальної громади, права і
свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
Таке рішення Новоміська сільська рада приймає відкритим голосуванням
більшістю голосів від її загального складу.
1.2.8. Пропозиції щодо дострокового припинення повноважень старости
вносять на розгляд Новоміської сільської ради:
1) Новоміський сільський голова;
2) постійні комісії Новоміської сільської ради;
3) виконавчий комітет Новоміської сільської ради;
4) збори членів відповідної внутрішньої громади.
1.2.9. Староста може бути відкликаний з посади за народною
ініціативою в порядку, визначеному Законом України «Про статус депутатів
місцевих рад». При цьому рішення про внесення пропозицій щодо
відкликання старости за народною ініціативою приймається на зборах
виборців відповідної внутрішньої громади у кількості не менше:
1) 20 осіб для відкликання сільського старости.
1.2.10. На підтримку пропозиції про відкликання старости повинно бути
зібрано підписи в кількості, що перевищує кількість голосів, поданих за нього
на місцевих виборах, за результатами яких він був обраний старостою.
Збір підписів проводиться протягом не довше десяти днів.
1.2.11. У разі дострокового припинення повноважень старости ці
повноваження здійснює тимчасовий виконувач обов’язків старости, якого
призначає Новоміський сільський голова. Тимчасовий виконувач
обов’язків старости здійснює зазначені повноваження з моменту
призначення на цю посаду і до моменту початку повноважень старости,
обраного на позачергових (чергових) виборах відповідно до Закону «Про
місцеві вибори».
Розділ 2. ПОВНОВАЖЕННЯ СТАРОСТИ
ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЙОГО РОБОТИ
Глава 2.1. Завдання та повноваження старости
2.1.1. Відповідно до статті 141 Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні» на старосту покладаються такі завдання:
1) представництво інтересів жителів відповідного населеного пункту
(села ) територіальної громади у виконавчих органах Новоміської
сільської ради;

2) сприяння жителям відповідного населеного пункту (села) територіальної
громади у підготовці документів, що подаються до Новоміської ради та її
виконавчих органів;
3) участь у підготовці проекту бюджету територіальної громади в частині
фінансування програм, що реалізуються на території відповідного
населеного пункту (села);
4) внесення пропозиції до виконавчого комітету Новоміської сільської
ради з питань діяльності на території відповідного населеного пункту (села)
виконавчих органів Новоміської сільської ради, підприємств, установ,
організацій комунальної форми власності та їхніх посадових осіб.
2.1.2. Староста також:
1) забезпечує виконання рішень органів місцевого самоврядування
територіальної громади на території внутрішньої громади;
2) здійснює інші обов’язки, визначені Статутом Новоміської громади та
цим Положенням.
2.1.3. Обов’язки старости:
1) додержуватися Конституції та законів України, актів Президента
України, Кабінету Міністрів України, Статуту Новоміської територіальної
громади, Тимчасового регламенту ради, цього Положення та інших
нормативноправових актів, що визначають порядок його діяльності та
взаємовідносини з Новоміською територіальною громадою, органами
місцевого самоврядування та їхніми посадовими особами, внутрішньою
громадою та її членами.
2) брати участь у засіданнях виконавчого комітету Новоміської сільської
ради. Виконувати доручення ради, її виконавчого комітету, Новоміського
сільського голови, інформувати їх про виконання доручень;
3) брати участь в організації та проведенні зборів членів відповідної
внутрішньої громади та у оформленні документів цих зборів, вносити
пропозиції до порядку денного зборів. Організовувати виконання рішень
зборів членів відповідної внутрішньої громади та здійснювати моніторинг їх
виконання;
4) сприяти виконанню на території відповідного населеного пункту
(села) Новоміської громади програм соціальноекономічного та
культурного розвитку, затверджених рішенням Новоміської сільської ради,
інших актів ради та її виконавчого комітету. Вносити до виконавчого
комітету, інших виконавчих органів Новоміської сільської ради пропозиції
з цих питань.

5) вести прийом членів внутрішньої громади згідно з визначеним у Статуті
Новоміської територіальної громади графіком. Здійснювати моніторинг
стану дотримання їхніх прав і законних інтересів у сфері соціального захисту,
культури, освіти, фізичної культури та спорту, житловокомунального
господарства, реалізації ними права на працю та медичну допомогу;
6) вести облік та узагальнювати пропозиції членів внутрішньої громади
з питань соціальноекономічного та культурного розвитку відповідного
населеного пункту (села) Новоміської територіальної громади, соціального,
побутового та транспортного обслуговування його жителів;
7) приймати від членів внутрішньої громади заяви, адресовані органам
місцевого самоврядування Новоміської територіальної громади та їхнім
посадовим особам, передавати їх за призначенням;
8) здійснювати моніторинг благоустрою відповідного населеного пункту
(села) Новокалинівської територіальної громади, вживати заходів до його
підтримання в належному стані;
9) сприяти проведенню, передбачених Статутом Новоміської
територіальної громади, контрольних заходів на території відповідного
населеного пункту (села) Новоміської територіальної громади
(землекористування, довкілля, об’єкти житловокомунальної інфраструктури
тощо);
10) здійснювати моніторинг за дотриманням на території відповідного
населеного пункту (села) Новоміської територіальної громади громадського
порядку, станом виконання встановлених рішеннями Новоміської сільської
ради правил з питань благоустрою території населених пунктів
територіальної громади, забезпечення в них чистоти і порядку, торгівлі на
ринках та зберігання тиші в громадських місцях тощо;
11) контролювати дотримання правил використання об’єктів
комунальної власності територіальної громади, що розташовані на
території відповідного населеного пункту (села) Новоміської
територіальної громади;
12) сприяти органу (органам) самоорганізації населення відповідного
населеного пункту (села) Новоміської територіальної громади;
13) надавати практичну допомогу органам самоорганізації населення
у виконанні ними своїх завдань та повноважень;
14) не допускати на території відповідного населеного пункту (села)
Новоміської територіальної громади дій чи бездіяльності, які можуть
зашкодити інтересам територіальної громади та держави;

15) своєчасно надавати інформацію до Реєстру об’єктів власності
Новоміської територіальної громади щодо об’єктів, які розташовані на
території відповідного населеного пункту (села) громади.
16) періодично звітувати (не менш як двічі на рік) перед виконавчим
комітетом Новоміської сільської ради, зборами членів відповідної
внутрішньої громади чи у інший спосіб, передбачений Статутом Новоміської
територіальної громади, про свою роботу;
17) дотримуватися правил службової етики, встановлених
законодавчими актами України, Статутом Новоміської територіальної
громади, іншими актами її органів;
18) виконувати поточні доручення Новоміської сільської ради та її
виконавчого комітету, Новоміського сільського голови, звітувати про їх
виконання.
2.1.4. Староста має право:
1) офіційно представляти внутрішню громаду, її членів в органах
місцевого самоврядування Новоміської територіальної громади, брати
участь з правом дорадчого голосу у пленарних засіданнях Новоміської
сільської ради, засіданнях її постійних та тимчасових комісій, на яких
розглядаються питання, що зачіпають інтереси членів відповідної внутрішньої
громади;
2) одержувати від органів місцевого самоврядування Новокалинівської
громади та їхніх посадових осіб, а також від підприємств, установ,
організацій комунальної форми власності, інститутів громадянського
суспільства, що розташовані на території Новоміської громади, інформацію,
документи та матеріали, що стосуються соціальноекономічного та
культурного розвитку відповідного населеного пункту (села) Новоміської
територіальної громади;
3) погоджувати проекти рішень Новоміської сільської ради та її
виконавчого комітету щодо майна Новоміської територіальної громади,
розташованого на території відповідного населеного пункту (села)
Новоміської територіальної громади;
4) вносити пропозиції до порядку денного засідань виконавчого комітету
Новокалинівської міської ради з питань, які стосуються інтересів відповідної
внутрішньої громади. Оголошувати на засіданнях виконавчого комітету
тексти заяв та звернень відповідної внутрішньої громади, її членів з питань,
що стосуються інтересів внутрішньої громади чи інтересів Новоміської
територіальної громади загалом;
5) порушувати у виконавчому комітеті Новоміської сільської ради
питання про необхідність проведення перевірок з питань, віднесених до
компетенції ради та її органів, діяльності підприємств, установ і організацій,
розташованих на території відповідного населеного пункту (села)
Новоміської територіальної громади незалежно від форми власності;
6) вносити пропозиції щодо усунення недоліків і порушень керівникам
підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, і органів,
діяльність яких перевірялася відповідно до п. 5 цієї статті, а також органам,
яким вони підпорядковані, порушувати питання про притягнення до
відповідальності осіб, з вини яких сталося порушення;
7) пропонувати питання для розгляду органом (органами)
самоорганізації населення відповідного населеного пункту (села)
Новоміської територіальної громади;
8) вносити пропозиції щодо персонального складу громадських
контрольних інспекцій, що створюються за рішенням Загальних зборів
Новоміської територіальної громади, сприяти залученню членів внутрішньої
громади до участі у здійсненні ними контрольних заходів на території
відповідного населеного пункту (села) Новоміської територіальної громади;
9) звертатися до державних та муніципальних правоохоронних органів
у разі виявлення порушень громадського порядку на території відповідного
населеного пункту (села) Новоміської територіальної громади.
2.1.5. З метою запобігання негативним наслідкам реального,
потенційного конфлікту інтересів староста бере участь у розгляді, підготовці
та прийнятті виконавчим комітетом Новоміської сільської ради рішень, де
може виникнути конфлікт його інтересів, за умови самостійного публічного
оголошення про такий конфлікт під час засідання виконавчого комітету, на
якому розглядається відповідне питання.
2.1.6. Здійснення контролю за дотриманням вимог п.2.1.4. цієї статті,
надання старості консультацій та роз’яснень щодо запобігання та
врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути
неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію,
визначену Новоміською сільською радою.
2.2. Організація роботи старости та забезпечення його діяльності
2.2.1. Місце та режим роботи, правила внутрішнього розпорядку,
діловодства та інші питання організації діяльності старости визначаються
Новоміською сільською радою та її виконавчим комітетом
2.2.2. Інформаційне, матеріальнотехнічне та фінансове забезпечення
діяльності старости здійснюється виконавчим комітетом Новоміської сільської
ради.
Розділ 3. ПІДЗВІТНІСТЬ, ПІДКОНТРОЛЬНІСТЬ
ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТАРОСТИ
Глава 3.1. Підзвітність та підконтрольність старости
3.1.1. При здійсненні наданих повноважень староста є підзвітним і
підконтрольним перед відповідною внутрішньою громадою.
3.1.2. Староста не рідше двох разів на рік звітує про свою роботу перед
зборами членів відповідної внутрішньої громади або у інший спосіб,
визначений Статутом Новоміської територіальної громади.
3.1.3. На вимогу не менш як третини депутатів Новоміської сільської ради
староста зобов’язаний прозвітувати перед радою про свою роботу у будь
який визначений ними термін.
Глава 3.2. Відповідальність старости
3.2.1. При здійсненні наданих повноважень староста є відповідальним
перед Новоміською сільською радою та внутрішньою громадою.
3.2.2. За наявності підстав, передбачених статтею 1.2.7. цього
Положення, повноваження старости можуть бути припинені достроково за
рішенням Новоміської сільської ради.
3.2.3. За наявності підстав, передбачених статтею 1.2.7. цього
Положення, староста може бути відкликаний з посади за народною
ініціативою в порядку, визначеному Законом України «Про статус депутатів
місцевих рад» з урахуванням положень статті 1.2.9. цього Положення.
3.2.3 Староста може бути притягнений до дисциплінарної, матеріальної,
цивільної, адміністративної та кримінальної відповідальності, визначеної
законом.
3.2.4. Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті
неправомірних рішень, дій або бездіяльності старости, відшкодовується за
рахунок його власних коштів у порядку, встановленому законом. Спори
про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають
в результаті рішень, дій чи бездіяльності старости, вирішуються в судовому
порядку.


ПЛАН СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
НОВОМІСЬКОЇ ОБ’ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
НА 2016-2019 рр.
Вступ
План економічного і соціального розвитку Новоміської об’єднаної міської
територіальної громади на 20162019 роки розроблена відповідно до
Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм
економічного і соціального розвитку України», Закону України «Про
добровільне об’єднання територіальних громад».
Метою плану є зростання добробуту об’єднаної громади за рахунок
забезпечення позитивних структурних зрушень в економіці, підвищення її
конкурентоспроможності як основи для збалансованого зростання
стандартів та показників економічного розвитку.
План визначає цілі, завдання та основні заходи економічного і
соціального розвитку Новоміської об’єднаної територіальної громади на
2016–2019 роки.
План розвитку для Новоміської ОТГ розроблений, виходячи з загальної
соціальноекономічної ситуації, яка склалася на даній території, для підвищення
рівня життя населення громади, забезпечення позитивних змін у соціальних,
економічних, побутових, освітніх, культурних, оздоровчих сферах
життєдіяльності громади. Даний соціальноекономічний план слугуватиме
інструментом формулювання місії та цілей, основою до напрацювання
щорічних програм соціальноекономічного розвитку громади.
Аналітична частина
Нове Місто та прилеглі населені пункти Новоміської ОТГ, розташовані в
північнозахідній частині Старосамбірського району, за 30 км від районного
центру. Територія об’єднаної громади займає 11,5 тис. га, з них 3 тис. га
займають ліси, решта – це землі с/г призначення. У громаді працює 4
деревообробних підприємств, 8 фермерських господарств (які займаються
вирощуванням с/г продукції – зернові, овочі, ягоди, тваринництво).
Працює 18 магазинів різного призначення, аптеки, заклади надання
побутових послуг, заклади рекреаційного характеру. Територія є
привабливою для інвестицій та туризму. Завдяки близькості до кордону з
Польщею одним з основних джерел доходів місцевого населення є ведення
підприємницької діяльності , яка носить переважно торговельний характер.
Населення Новоміської громади проживає у приватних будинках,
водопостачання здійснюється з приватних криниць та свердловин,
центральна каналізація відсутня. Всі села газифіковані та електрифіковані.
У селах Нове Місто, Дешичі і Чижки встановлено системи вуличного
освітлення.
До складу Новоміської ОТГ входять такі сільські ради:
Грушатицька с/р – с. Грушатичі, с. Дешичі, с. Саночани, с. Чижки;
Конівська с/р – с. Конів, с. Товарна;
Новоміська с/р – с. Нове Місто, с. Боневичі, с. Городисько, с. Грабівниця,
с. Комаровичі, с. Посада Ново міська;
Болозівська с/р – с. Болозів, с. Нижня Вовча.
Загальна чисельність населення, яке входить до складу ОТГ, – 6038
осіб: жінок – 3165, чоловіків – 2873. За віковим складом – 1120 осіб від
0–19років, від 2035 років – 1335, від 3655 років – 3583 осіб. У
відсотковому відношенні стан зайнятості населення: 20% працездатного
населення зайнято у соціальнокультурній сфері, 10% у виробничій сфері,
30% займається сезонними роботами в Україні та за кордоном, 40%
населення веде особисті селянські господарства.
Об’єкти соціальнокультурного призначення на території громади:
 Новоміська ЗСШ I–III ст.,
 6 шкіл I–II ст.(Болозівська, Боневицька, Конівська, Грушатицька,
Чижківська, Нижньововчанська),
 22 закладів культури,
 Новоміська амбулаторія,
 12 ФАПів.
ОСН «Горизонт» та Новоміська громада за час спільної діяльності
реалізували такі проекти:
 2015–2016 – проект «Нові громади на карті Львівщини», який
реалізовується Західноукраїнським ресурсним центром за фінансової
підтримки Фонду Східна Європа;
 2014–2015 – мікропроект «Створення умов для забезпечення права
дітей Новоміської с/р на здобуття якісної дошкільної освіти», в рамках
міжнародного Словацькоукраїнського Проекту «Дійсно разом» за
фінансової підтримки Словацької Агенції з міжнародного розвитку;
 2013–2014 – проект «Енергозберігаючі заходи в ЗОШ I–II ст.
с. Боневичі. Реконструкція системи опалення з встановленням піролізного
котла» в рамках проекту ЄС\ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований
на громаду»;
 2012–2013 – проект «Реконструкція вуличного освітлення с. Нове
Місто шляхом впровадження енергоощадних технологій» в рамках проекту
ЄС\ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»;
 2010–2011 – проект «Реконструкція автобусної зупинки та сільського
стадіону в с. Нове місто» в рамках проекту «Органи самоорганізації
населення як інструмент вирішення проблем сільських громад», який
реалізовувався Західноукраїнським ресурсним центром за фінансової
підтримки програми розвитку Організації Об`єднаних Націй і Міністерства
Закордонних Справ Данії.
Найефективнішим способом формування плану розвитку є співпраця
незалежних структур, влади з громадськістю. Для аналізу сучасного стану
Новоміської ОТГ було створено робочу групу, до складу якої входили
працівники освіти, культури та представники населених пунктів, які входять
до складу Новоміської ОТГ. У ході роботи використовувався SWOT
аналіз. У процесі аналізу визначили сильні та слабкі сторони ОТГ, а також
можливості та загрози об’єднаної громади.
Сильні сторони:
 вигідне економікогеографічне розташування на кордоні з ЄС, наявність
прикордонних пунктів пропуску,
 наявність пам’яток культурнодуховної спадщини,
 висока продуктивність земельних угідь,
 розвинута мережа населених пунктів,
 національнополітична однорідність населення з високим рівнем
духовності та культури.
Слабкі сторони:
 незадовільний транспортноексплуатаційний стан частини
автомобільних доріг та недостатній рівень забезпечення інформаційно
комунікаційною інфраструктурою у сільській місцевості,
 неналежне утримання та недостатнє фінансування більшості об‘єктів
історикоархітектурної спадщини,
 відсутність каналізаційних мереж, сховищ організованого складування
відходів, утилізації твердих побутових відходів, невирішеність проблеми
поводження з відходами,
 негативні демографічні тенденції: депопуляція, «старіння» населення,
нелегальна трудова міграція,
 відсутність інвестиційної активності,
 високий рівень безробіття,
 відсутність залізничного сполучення між Україною та Польщею, оскільки
залізнична колія проходить через Нове Місто і веде до кордону.
Можливості:
 зміцнення міжнародних відносин,
 виробництво екологічно чистої продукції сільського господарства,
 подальший розвиток туристичнорекреаційної сфери, сільського
зеленого туризму,
 розвиток кооперації на селі,
 збереження культурних цінностей для громади,
 високий рівень освіченості населення.
Загрози:
 політична нестабільність у державі,
 низька купівельна спроможність населення,
 негативні демографічні тенденції (скорочення населення, висока трудова
міграція, підвищення демографічного навантаження),
 погіршення стану комунальної інфраструктури,
 розширення на окремих територіях недовіри до місцевої влади.
З урахуванням результатів проведеного аналізу, а також за
результатами напрацювань робочої групи було сформульовано бачення
та пріоритетні цілі розвитку громади.
Цілі та пріоритети розвитку об’єднаної територіальної громади
Новоміська ОТГ – соціальноекономічний, культурноосвітній,
оздоровчий, історикокраєзнавчий центр району, відкрий для інновацій.
Пріоритетні напрями розвитку Новоміської ОТГ:
1. Розвиток малого та середнього бізнесу у громаді, в т. ч. у аграрному
напрямі,
2. Інфраструктура,
3. Медицина,
4. Культура,
5. Освіта,
6. Спортивнооздоровчий напрям,
7. Історикоархітектурний напрям.
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПЛАНУ
СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ОБ’ЄДНАНОЇ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
1. Розвиток малого та середнього бізнесу у громаді, в т. ч. у
аграрному напрямі:
1.1. створення сприятливого інвестиційного клімату у громаді,
1.2. створення базару у с. Нове місто,
1.3. сприяння розвитку с/г кооперацій (горіхи, печериці, овочі),
1.4. налагодження надання платних с/г послуг на базі комунального
підприємства,
1.5. сприяння створенню підприємств з переробки с/г продукції.
2. Інфраструктура:
2.1. створення комунального підприємства для надання якісних житлово
комунальних послуг громаді,
2.2. покращення якості комунальних доріг та пішохідних зон, тротуарів
громади,
2.3. забезпечення вуличним освітленням всіх населених пунктів ОТГ,
2.4. створення відпочинкових зон у всіх населених пунктах громади,
озеленення території,
2.5. забезпечення функціонування дитячих майданчиків в усіх населених
пунктах громади,
2.6. забезпечення організації централізованого вивозу ТПВ на території
громади,
2.7. виготовлення генпланів для кожного населеного пункту громади,
2.8. покращення якості водостічних мереж в ОТГ,
2.9. підвищення рівня безпеки у громаді шляхом встановлення відео
спостереження в громадських місцях населених пунктів ОТГ,
2.10. запровадження інноваційних енергозберігаючих заходів у
громадських закладах,
2.11. створення вебсайту ОТГ,
2.12. створення велопарковок біля громадських закладів,
2.13. налагодження роботи маршрутних таксі між населеними пунктами
громади (у кооперації з сусідніми селами).
3. Медицина:
3.1. покращення матеріальнотехнічної бази закладів охорони здоров’я:
амбулаторія с. Нове Місто, ФАПів у кожному населеному пункті ОТГ,
1 у разі законодавчого врегулювання реформи освіти в Україні
3.2. створення мобільної групи для надання якісних медичних послуг у всіх
громадах (щонайменше один раз у тиждень у ФАПах ОТГ стоматолог, педіатр,
терапевт повинні здійснювати прийом пацієнтів за визначеним графіком),
3.3. покращення якості діагностування у громаді,
3.4. відкриття рентгенкабінету в амбулаторії с. Нове Місто, відкриття
УЗД кабінету,
3.5. промоція здорового способу життя та профілактики захворювань.
4. Культура:
4.1. покращення матеріальнотехнічної бази НД і бібліотек у всіх
населених пунктах ОТГ,
4.2. створення інтерактивного інформаційного простору для бібліотек
(закупівля комп’ютерів, проекторів, розробка та забезпечення сталої й
ефективної роботи вебсайтів бібліотек ОТГ),
4.3. поповнення бібліотечних фондів книгами (урізноманітнення бази
для всіх вікових груп у всіх бібліотеках ОТГ),
4.4. створення умов для гурткової роботи у народних домах всіх
населених пунктів (закупівля відповідного обладнання, костюмів і таке ін.),
4.5. створення додаткових робочих місць, для забезпечення якісної
роботи Народного дому (щонайменше по дві людини).
5. Освіта:
5.1. покращення матеріальнотехнічної бази шкіл, дошкільних закладів
на території ОТГ,
5.2. створення медіапростору в школах,
5.3. забезпечення освітніх закладів громади кваліфікованими
спеціалістами,
5.4. започаткування гурткової роботи в усіх навчальних закладах (танці,
театральний гурток та ін.),
5.5. створення на базі Новоміської школи IIII ст. опорну школу ОТГ,
5.6. підвищення якості освіти в школахфіліях Новоміської ОТГ;
5.7. збільшення кількості місць в ДНЗ принаймні до 40 місць,
5.8. забезпечення доїзду учнів до опорної школи (закупити автобуси
«Школярик» – щонайменше 2 шт.)1 ;
6. Спортивнооздоровчий напрям:
6.1. відкриття нових спортивних секцій у школах ОТГ,
6.2. започаткування спортивних змагань між населеними пунктами
громади,
6.3. покращення якості спортивної інфраструктури в громаді,
6.4.створення спортивнооздоровчого комплексу у громаді
(тренажерний зал, басейн, лікувальні ванни та фізкультура),
6.5. розробка велосипедних маршрутів.
7. Історикоархітектурний напрям:
7.1. розробка карти ОТГ з позначенням історичних та архітектурних
пам’яток,
7.2. створення історикокраєзнавчого альбому громади,
7.3. реконструкція ратуші в с. Нове Місто.
Фінансове забезпечення реалізації Плану
Завдання та заходи Плану, діючі та перспективні проекти розвитку
Новоміської об’єднаної територіальної громади будуть здійснюватися у тому
числі за рахунок:
· коштів державного бюджету (субвенції з державного бюджету
об’єднаним територіальним громадам на розвиток інфраструктури,
державного фонду регіонального розвитку);
· коштів місцевих бюджетів, у тому числі власних коштів бюджету
об’єднаної територіальної громади;
· інших джерел, не заборонених законодавством.
Моніторинг та оцінка результативності реалізації Плану
Моніторинг реалізації Плану проводитиметься шляхом установлення
переліку відповідних індикаторів, відстеження їх динаміки, підготовки та
оприлюднення результатів такого моніторингу.
У ході моніторингу будуть вирішуватися завдання:
§ Контроль за реалізацією плану соціальноекономічного розвитку в
цілому,
§ Оцінка ступеню досягнення прогресу виконання проектів,
§ Аналіз інформації щодо змін зовнішніх та внутрішніх факторів розвитку
регіону для уточнення та коригування (актуалізації) цілей/пріоритетів плану
соціальноекономічного розвитку.
Загальний моніторинг досягнення визначених пріоритетів
відбуватиметься на основі моніторингу реалізації кожного з переліку завдань
в рамках відповідного пріоритету.


ЗМІСТ
Статут Новоміської об’єднаної громади ................................................. 3
Розділ 1. Загальні положення ................................................................ 4
Розділ 2. Адміністративний устрій громади ............................................. 9
Розділ 3. Система виконавчих органів та посадових осіб у громаді ....... 14
Розділ 4. Демократія участі ................................................................... 15
Розділ 5. Ресурси територіальної громади та порядок їх використання ... 34
Розділ 6. Охорона надбання територіальної громади ........................... 37
Розділ 7. Символіка громади ................................................................ 43
Розділ 8. Внесення змін та набуття чинності Статуту ................................ 46
Розділ 9. Додатки ................................................................................. 47
Положення про старосту села Новоміської об’єднаної громади ............. 49
План соціальноекономічного розвитку Новоміської
об’єднаної територіальної громади на 2016–2019 рр. ........................ 57

Завантажити повну версію статуту